Фірлюк білохвостий
| ?Фірлюк білохвостий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Жайворонкові (Alaudidae) |
| Рід: | Фірлюк (Mirafra) |
| Вид: | Фірлюк білохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Mirafra albicauda Reichenow, 1891 | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Mirafra albicauda |
 Віківиди: | Mirafra albicauda |
 ITIS: | 561141 |
 МСОП: | 22717013 |
 NCBI: | 2992312 |
Фірлюк білохвостий[2] (Mirafra albicauda) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae)[3]. Мешкає в Африці.
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см, з яких від 3,3 до 5 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 1,2-1,3 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Верхня частина тіла пістрява, чорно-сіро-коричнева. Горло біле, решта нижньої частини тіла охриста. Воло і груди поцятковані коричневими плямками. Крила і хвіст коричневі, крайні стернові пера на хвості білі. Дзьоб зверху темний, знизу світліший. Лапи буруваті, очі карі.
Поширення і екологія
Основний ареал білохвостих фірлюків знаходиться в районі Кенії, Танзанії і Уганди, охоплює також деякі райони ДР Конго. Окремі популяції білохвостих фірлюків мешкають також в Судані, Південному Судані, Ефіопії та Чаді. Вони живуть в заплавних луках навколо озер Чад, Вікторія та інших.
Поведінка
Білохвості фірлюки харчуються насінням і комахами, та зеленими частинами рослин. Як і більшість жайворонків, розміщують гніздо на землі. В кладці два сірих яйця, поцяткованих темно-коричневими плямками.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Mirafra albicauda. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).