Міно довгохвостий
| ?Міно довгохвостий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Шпакові (Sturnidae) |
| Рід: | Міно (Mino) |
| Вид: | Міно довгохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Mino kreffti (Sclater, PL, 1869) | |
| Посилання | |
| Mino kreffti | |
| Mino kreffti | |
| 915868 | |
| 103878667 | |
| 451411 | |
Міно довгохвостий[2] (Mino kreffti) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae).
Назва
Вид названо на честь австралійського зоолога та палеонтолога Джерарда Креффта (1830-1881).
Поширення
Вид поширений на архіпелазі Бісмарка та Соломонових островах.
Опис
Це один з найбільших представників родини шпакових. Його довжина становить 29–32 см. У нього переважно чорне оперення з пурпуровим блиском. Карункул навколо ока помаранчево-жовтий, а міцний дзьоб темно-жовтий. Підчерев’я жовте, а біля основи махових пір’їн крил є біла смужка, яка добре помітна під час польоту. Його круп і криючі хвоста, як верхні, так і нижні, білі, а решта хвоста чорна.
Спосіб життя
Деревний птах, який зазвичай трапляється поодинці або парами. Харчується переважно фруктами. Це помітний і галасливий вид, який видає різноманітні свистки та кричання. Гніздиться в дуплах дерев, часто в пальмах. Яйця світло-блакитного кольору з тонкими червонуватими або сірими плямами.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Mino kreffti: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 26 червня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Джерела
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).