Meltdown (книжка)
англ. Meltdown: Погляд з позицій вільного ринку на те, чому обвалився фондовий ринок, економіка зазнала краху, а державна фінансова допомога лише погіршить ситуацію — це книга про фінансову кризу 2008 року, написана істориком Томом Вудсом, з передмовою Рона Пола. Книга була опублікована 9 лютого 2009 року видавництвом Regnery Publishing.
Основна теза книги: Спроби подолати кредитну кризу (яка є наслідком державного втручання) виділенням фінансової допомоги, англ. bailout (ще більше державного втручання) не допоможуть. Державна підтримка іпотечного кредитування та надмірна монетарна експансія спричинили цю кризу. Запропоновані ліки лише погіршать стан справ. Жодне з підприємств, насправді, не завелике для банкрутства.
Огляд
Вудс є прихильником Австрійської економічної школи та вірить у необхідність дозволити ринку вільно конкурувати у валютній сфері, що, на його думку, в результаті призведе до запровадження золотого стандарту. Книга присвячена Мюррею Ротбарду та Рону Полу. Книга дебютувала на 16-му місці у списку бестселерів «New York Times» у категорії «Тверда обкладинка, нехудожня література» і піднялася на 11-те місце на другому тижні перебування у списку.[1] Згідно з офіційним веб-сайтом автора, «Meltdown» перебувала у списку бестселерів «NYT» протягом 10 тижнів.
Теза Вудса полягає в тому, що: дефляція цін не спричиняє і не подовжує депресії; дефляція може бути необхідною для запобігання депресіям або для їхнього припинення; Федеральна резервна система є основною причиною економічних циклів (згідно з Австрійською теорією економічних циклів) через свій довільний і примусовий контроль над грошовою масою; а спроби подолати ці кредитні цикли за допомогою більшого втручання уряду не дадуть результату.
Вудс стверджує, що саме державне втручання у вигляді підтримки ринку житла та надмірної грошової експансії спричинило нинішню кризу. Створюючи ілюзію багатства (нібито існують певні ресурси, яких насправді немає), такі заходи заохочують марнотратні інвестиції та нестале споживання замість продуктивних інвестицій. Запропоновані заходи для виправлення ситуації (фінансова допомога, додаткова емісія грошей та стимулюючі витрати) лише погіршать стан справ. Жодна компанія насправді не є занадто великою, щоб збанкрутувати, каже він, навіть великі фінансові установи. Для них, як і для інших підприємств, з точки зору економіки в цілому ліквідація є кращим варіантом, ніж фінансова допомога.
За словами Вудса, економічні кризи XIX століття були спричинені тим, що банки (різні державні банки та Другий банк Сполучених Штатів) випускали паперові гроші, нібито конвертовані в золото, у обсягах, що значно перевищували їхні золоті резерви.[2]
Див. також
Примітки
Посилання
- Рецензія від Washington Times [Архівовано 14 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Вудс на сайті Mises.org
- Сайт Вудса, присвячений книзі.
Література
- Meltdown: A Free-Market Look at Why the Stock Market Collapsed, the Economy Tanked, and Government Bailouts Will Make Things Worse (Лютий 2009) (ISBN 1-5969-8587-9) & (ISBN 978-1-5969-8587-2)
| Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).