Медівник гілолойський
| ?Медівник гілолойський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Медолюбові (Meliphagidae) |
| Рід: | Гілолойський медівник (Melitograis) Sundevall, 1872 |
| Вид: | Медівник гілолойський |
| Біноміальна назва | |
| Melitograis gilolensis (Bonaparte, 1850) | |
| Посилання | |
| Melitograis gilolensis | |
| Melitograis gilolensis | |
| 918748 | |
| 561089 | |
| 22704170 | |
| 1869114 | |
Медівни́к гілоло́йський[2] (Melitograis gilolensis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae)[3]. Ендемік Індонезії. Це єдиний представник монотипового роду Гілолойський медівник (Melitograis)[4].
Поширення і екологія
Гілолойські медівники є ендеміками північних Молуккських островів (Моротай, Хальмахера, Касірута і Бачан). Вони живуть у вологих тропічних лісах, мангрових лісах та на полях.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Melitograis gilolensis. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David A., ред. (2008). Handbook of Birds of the World, volume 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona, Spain: Lynx Edicions. с. 510. ISBN 978-84-96553-45-3.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).