Вівсянка санта-лусійська
| ?Вівсянка санта-лусійська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Санта-лусійська вівсянка (Melanospiza) Ridgway, 1882 |
| Вид: | Вівсянка санта-лусійська |
| Біноміальна назва | |
| Melanospiza richardsoni (Cory, 1886) | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Melanospiza richardsoni |
 Віківиди: | Melanospiza richardsoni |
 ITIS: | 561051 |
 МСОП: | 22723725 |
 NCBI: | 138933 |
Вівсянка санта-лусійська[2] (Melanospiza richardsoni) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Сент-Люсії.
Опис
Довжина птаха становить 13-14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають повністю чорне забарвлення. У самиць верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла охриста, тім'я контрастно-сіре. Дзьоб міцний, чорний, лапи рожеві. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць.
Поширення і екологія
Санта-лусійські вівсянки є ендеміками острова Сент-Люсія, одного з Малих Антильських островів. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема в тропічних лісах і на узліссях, на плантаціях і в сухих чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 800 м над рівнем моря. Віддають перевагу густому підліску гірських тропічних лісів. Живляться насінням, плодами і комахами, шукають їжу на землі. Сезон розмноження триває з квітня по червень.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників. популяція санта-лусійських вівсянок становить від 350 до 1500 м над рівнем моря. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво інтродукованих мангустів, щурів і диких свиней.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Melanospiza richardsoni. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).