Синиця екваторіальна
| ?Синиця екваторіальна | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Синицеві (Paridae) |
| Рід: | Melaniparus |
| Вид: | Синиця екваторіальна |
| Біноміальна назва | |
| Melaniparus fasciiventer (Reichenow, 1893) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Parus fasciiventer | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Melaniparus fasciiventer |
 Віківиди: | Melaniparus fasciiventer |
 МСОП: | 22711875 |
 NCBI: | 1356371 |
Синиця екваторіальна[2] (Melaniparus fasciiventer) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в регіоні Африканських Великих озер.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- M. f. fasciiventer (Reichenow, 1893) — гори Рувензорі;
- M. f. tanganjicae (Reichenow, 1909) — гори Ітомбве;
- M. f. kaboboensis (Prigogine, 1957) — гора Кабобо.
Поширення і екологія
Екваторіальні синиці мешкають в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді і Бурунді. Вони живуть в гірських тропічних лісах на висоті від 1800 до 3400 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Melaniparus fasciiventer. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Waxwings and allies, tits, penduline tits. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 08 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).