Торакатум
| ?Торакатум | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Надряд: | Остаріофізи (Ostariophysi) |
| Ряд: | Сомоподібні (Siluriformes) |
| Родина: | Панцирні соми (Callichthyidae) |
| Рід: | Megalechis |
| Вид: | Торакатум |
| Біноміальна назва | |
| Megalechis thoracata (Valenciennes, 1840) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Megalechis thoracata |
 EOL: | 993407 |
 ITIS: | 164338 |
 NCBI: | 245781 |
Торакатум (Megalechis thoracata) — прісноводний вид риб родини Панцирних сомів (Callichthyidae). Поширений в центральній та північній частині Південної Америки. Популярна акваріумна риба.
Двадцятисантиметровий сом майже не помітний на дні через сіро-чорне плямисте забарвлення. Голова торакатума велика, рот нижній.[1] Від рота вперед стирчать дві пари довгих вусів. Статевозрілими торакатуми стають після року. Самець відрізняється від самки товщими й довшими першими променями черевних плавців і червонуватим забарвленням грудних.[1]
Торакатуми весь час риються в ґрунті, тому в акваріумах використовують лише плаваючі рослини і м'який пісок. Воду необхідно обов'язково фільтрувати. Годують будь-якою живою і рослинною їжею перед тим, як вимкнути світло, адже соми нічні риби.[1]
Нерест
Щоб риби нерестилися, їм доливають свіжої м'якої води також увечері. Температуру води підвищують до 26 °С, рівень її знижують до 10—12 см. У природі це означає, що почалася повінь, і риби вийшли на прогріті мілини. Нерестового забарвлення торакатуми, як і інші риби, що нерестяться вночі, не мають. Під плаваючим листям або у печерках самці торакатумів будують гніздо з піни, в якому самка відкладає до 800 ікринок. Воду інтенсивно продувають, дезинфікують кількома краплями метиленового синього. На четвертий-п'ятий день з'являються личинки, які через два дні стають мальками й починають їсти дрібну їжу, потім мотиля, трубочника. Необхідні їм і рослини. Підростаюча молодь забарвлена більш виразно в сірі та жовтуваті поперечні смуги.[1]
Примітки
Посилання
|
Це незавершена стаття про Сомоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).