YaChudo

Матіола

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Матіола
Matthiola incana
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Матіола (Matthiola)
W.T.Aiton
Види

Близько 50, у тому числі

Вікісховище: Matthiola

Матіола,[2][3] левкой[4], також левконія[5], левкоя[6] (Matthiola) — рід квіткових рослин родини капустяних (Brassicaceae).

Латинська назва роду походить від імені натураліста П'єтро Андреа Маттіолі. Це однорічна рослина, що росте у прохолодному кліматі. Квітки одиничні або парні, різних кольорів та з солодким ароматом. Ці рослини часто використовуються в букетах. Рід містить близько 50 видів,[7][8] поширених в Євразії, найчастіше культивуються Matthiola incana і Matthiola longipetala.

Ботанічний опис

Рослина висотою до 1 метра з повстяним опушенням, утворює здерев'янілі кущики. Стебла прямі або трохи зігнуті, слабо гіллясті, з густим листям.

Листки ланцетної форми, цільні або зубчасті.

Квітки від білого до рожево-бузкового або жовтого кольорів з чотирма пелюстками та характерним солодким ароматом. Квітки зібрані у колосоподібні волоті.

Плід — сухий плоский стручок з виступаючими горбиками від насінин.

Матіола в Україні

За даними Української радянської енциклопедії, в Україні зустрічається 5 видів матіоли, з них 3 культивують як декоративні.[9]

  • Matthiola annua (L.) Sweet [≈ Matthiola incana (L.) R.Br.] — левкоя однорічна, матіола однорічна, левкой однорічний. Вирощують для квітників, букетів, як горщикову культуру. Існує понад 400 сортів.
  • Matthiola incana (L.) R.Br. — левкоя сива, матіола сива, левкой сивий. Використовують для вигонки рослин у теплицях та культивують у садах.
  • Matthiola oxyceras DC. [≈ Matthiola longipetala (Vent.) DC.] — однорічна рослина з дрібними, дуже ароматними фіалковими квітками, що відкриваються на ніч.
  • Matthiola fragrans (Fischer) Bunge — левкоя запашна, матіола запашна, левкой запашний. Трапляється на крейдяних відшаруваннях в басейні р. Сіверський Донець (Донецький кряж, південні відроги Середньоруської височини). Поширений у Харківській, Донецькій та Луганській областях. Занесена до Червоної книги України.
  • Matthiola odoratissima (Bieb.) R.Br. — левкоя найзапашніша, матіола найзапашніша, левкой найзапашніший. Природно зростає в Криму, під охороною.

Примітки

  1. ↑ NCU-3e. Names in current use for extant plant genera. Electronic version 1.0. Entry for Matthiola R.Br. [Архівовано 7 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 16 червня 2009)
  2. ↑ Matthiola // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ Матіола // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ левкой на ботанічному сайті НТШ. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  5. ↑ ЛЕВКОНІЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  6. ↑ Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук. думка, 2004. — С. 270
  7. ↑ Matthiola. [Архівовано 3 квітня 2021 у Wayback Machine.] Flora of China.
  8. ↑ Sanchez, J. L., et al. (2005). Genetic differentiation of three species of Matthiola (Brassicaceae) in the Sicilian insular system. [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.] Plant Systematics and Evolution 253(1-4) 81-93.
  9. ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

Джерела


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).