YaChudo

Мартинов Іван Іванович

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Іван Іванович Мартинов
рос. Иванъ Ивановичъ Мартыновъ Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1771[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Переволочна, Полтавський полк, Гетьманщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 жовтня (1 листопада) 1833 або 1 листопада 1833[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, письменник, ботанік, класичний філолог, перекладач, педагог, поет, філолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфілологія, ботаніка[5], класична філологія[5], переклад[5] і поезія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВладімірська духовна семінарія, Полтавська слов'янська семінарія (1788) і Санкт-Петербурзька духовна академія (1792) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[5], латина[5], давньогрецька[5] і французька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСмольний інститут шляхетних дівчатd Редагувати інформацію у Вікіданих

Іван Іванович Мартинов (1771, Переволочна Полтавської губернії — 20 жовтня (1 листопада) 1833, Петербург) — російський філолог та ботанік. Член Російської академії (1807), видавець літературного журналу «Муза».

Життєпис

Народився в Полтавській губернії в родині священника. Навчався в Полтавській Слов'янській семінарії (до 1788), потім в Олександро-Невській семінарії (1788—1792)[7]. Після закінчення семінарії був учителем грецької мови, потім латинської граматики, поезії та риторики, потім перейшов на службу в канцелярію колегії закордонних справ. У 1796 році почав видавати журнал «Муза», з яким співпрацювали Державін, Сперанський, Словцов та інші.

У 1797 році Мартинов був призначений учителем російської мови та географії в Смольному інституті. За дорученням Новосильцева та Строганова зробив багато перекладів. У 1803 році Мартинов був призначений директором Міністерства народної освіти; сприяв заснуванню Педагогічного інституту (де читав лекції з естетики) та багатьох інших навчальних закладів.

У 1804–1805 роках він видавав журнал «Північний Вісник»[8]. У 1806 році написав статут цензури. У 1823–1829 роках Мартинов видав 26 томів перекладів грецьких класиків Софокла, Гомера, Геродота, Піндара та інших. Переклад кожного класика підкріплений великими історико-філологічними поясненнями. Вірші були перекладені прозою, за винятком Анакреона, переданого білими віршами.

Однак найважливішим внеском Мартинова в науку був опублікований у 1820 році словник ботанічної термінології та номенклатури. У словнику використана латинська та російська термінологія, створена на основі французької. Коли його книга «Техно-ботанічний словник» була перевидана в 1990 році та була визнана важливість його роботи, ботаніки-систематики Руурд Хугленд і Джеймс Ревілья повідомили про зміну авторства деяких найменувань таксонів досить високого рангу на користь Мартинова.

Праці

Родини рослин, описані Мартиновим

  • Andropogonaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar (dup.) 28. 1820
  • Avenaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar (dup.) 60. 1820
  • Lamiaceae Martinov, nom. cons. Tekhno-Bot. Slovar 355. 1820
  • Prunaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar 511. 1820.[9]
  • Zingiberaceae Martinov, nom. cons. Tekhno-Bot. Slovar 682. 1820
  • Phyllanthaceae — назву повернули в результаті філогенічного дослідження 2006 року і відокремлення родини від молочайних.[10]

Див. також

Список ботаніків за скороченням

Примітки

  1. ↑ а б Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 273–276. — ISBN 5-02-028095-X
  2. ↑ Biodiversity Heritage Library — 2006.
  3. ↑ автор назви (ботаніка)
  4. ↑ Faceted Application of Subject Terminology
  5. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ IPNI,  Martinov
  7. ↑ Був однокурсником Михайла Сперанського і Петра Словцова в Олександро-Невській семінарії.
  8. ↑ Северный Вестник, с.-петербургский журнал (1804—1805 гг.) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  9. ↑ Tropicos|Name — Prunaceae Martinov
  10. ↑ Hoffmann, Petra; Kathriarachchi, Hashendra S.; Wurdack, Kenneth J. (2006). «A Phylogenetic Classification of Phyllanthaceae». Kew Bulletin 61 (1): 37–53.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).