Мартинов Іван Іванович

Іван Іванович Мартинов
Іван Іванович Мартинов
рос. Иванъ Ивановичъ Мартыновъ
Народився	1771[…] ; Переволочна, Полтавський полк, Гетьманщина
Помер	20 жовтня (1 листопада) 1833 або 1 листопада 1833 ; Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	мовознавець, письменник, ботанік, класичний філолог, перекладач, педагог, поет, філолог
Галузь	філологія, ботаніка, класична філологія, переклад і поезія
Alma mater	Владімірська духовна семінарія, Полтавська слов'янська семінарія (1788) і Санкт-Петербурзька духовна академія (1792)
Знання мов	російська, латина, давньогрецька і французька
Заклад	Смольний інститут шляхетних дівчатd
	Роботи у Вікіджерелах; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

Martinov є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Мартинов Іван Іванович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). ^[6]

Іван Іванович Мартинов (1771, Переволочна Полтавської губернії — 20 жовтня (1 листопада) 1833, Петербург) — російський філолог та ботанік. Член Російської академії (1807), видавець літературного журналу «Муза».

Життєпис

Народився в Полтавській губернії в родині священника. Навчався в Полтавській Слов'янській семінарії (до 1788), потім в Олександро-Невській семінарії (1788—1792)^[7]. Після закінчення семінарії був учителем грецької мови, потім латинської граматики, поезії та риторики, потім перейшов на службу в канцелярію колегії закордонних справ. У 1796 році почав видавати журнал «Муза», з яким співпрацювали Державін, Сперанський, Словцов та інші.

У 1797 році Мартинов був призначений учителем російської мови та географії в Смольному інституті. За дорученням Новосильцева та Строганова зробив багато перекладів. У 1803 році Мартинов був призначений директором Міністерства народної освіти; сприяв заснуванню Педагогічного інституту (де читав лекції з естетики) та багатьох інших навчальних закладів.

У 1804–1805 роках він видавав журнал «Північний Вісник»^[8]. У 1806 році написав статут цензури. У 1823–1829 роках Мартинов видав 26 томів перекладів грецьких класиків Софокла, Гомера, Геродота, Піндара та інших. Переклад кожного класика підкріплений великими історико-філологічними поясненнями. Вірші були перекладені прозою, за винятком Анакреона, переданого білими віршами.

Однак найважливішим внеском Мартинова в науку був опублікований у 1820 році словник ботанічної термінології та номенклатури. У словнику використана латинська та російська термінологія, створена на основі французької. Коли його книга «Техно-ботанічний словник» була перевидана в 1990 році та була визнана важливість його роботи, ботаніки-систематики Руурд Хугленд і Джеймс Ревілья повідомили про зміну авторства деяких найменувань таксонів досить високого рангу на користь Мартинова.

Праці

Записки И. И. Мартынова // Памятники новой русской истории. — Т. 2. — Спб.: тип. Майкова, 1872. — С. 68-182 (паг. 2). [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Техно-ботанический словарь на латинском и русском языках, составленный Иваном Мартыновым.- Спб.: В тип. Имп Рос. Акад.

Родини рослин, описані Мартиновим

Andropogonaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar (dup.) 28. 1820
Avenaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar (dup.) 60. 1820
Lamiaceae Martinov, nom. cons. Tekhno-Bot. Slovar 355. 1820
Prunaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar 511. 1820.^[9]
Zingiberaceae Martinov, nom. cons. Tekhno-Bot. Slovar 682. 1820
Phyllanthaceae — назву повернули в результаті філогенічного дослідження 2006 року і відокремлення родини від молочайних.^[10]

Див. також

Список ботаніків за скороченням

Примітки

↑ ^а ^б Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 273–276. — ISBN 5-02-028095-X
↑ Biodiversity Heritage Library — 2006.
↑ автор назви (ботаніка)
↑ Faceted Application of Subject Terminology
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Чеська національна авторитетна база даних
↑ IPNI, Martinov
↑ Був однокурсником Михайла Сперанського і Петра Словцова в Олександро-Невській семінарії.
↑ Северный Вестник, с.-петербургский журнал (1804—1805 гг.) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
↑ Tropicos|Name — Prunaceae Martinov
↑ Hoffmann, Petra; Kathriarachchi, Hashendra S.; Wurdack, Kenneth J. (2006). «A Phylogenetic Classification of Phyllanthaceae». Kew Bulletin 61 (1): 37–53.

Посилання

І. І. Мартинов на сайті Інституту російської літератури РАН^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про мовознавця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1238720"_data-entity-id="Q110027664">[[:d:Q110027664|Словарь_русских_писателей_XVIII_века._Выпуск_2:_К—П]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:ru:Панченко,_Александр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Панченко]]_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:Наука_(видавництво)|Наука]],_1999._—_С.&nbsp;273–276._—_ISBN_5-02-028095-X</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q110027664]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q109277660]][[d:Track:Q248326]][[d:Track:Q4344457]]</div>-1] а ^б Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 273–276. — ISBN 5-02-028095-X

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q212805_citetype_Q7094076_citetype_Q4117139_citetype_Q7096323_citetype_Q35127_citetype_Q186165_citetype_Q1224984_citetype_Q1789476"_data-entity-id="Q172266">Biodiversity_Heritage_Library<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q172266]]</div>-2] Biodiversity Heritage Library — 2006.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_unknown"_data-entity-id="Q669585">автор_назви_(ботаніка)<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q669585]]</div>-3] автор назви (ботаніка)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1469824"_data-entity-id="Q3294867">Faceted_Application_of_Subject_Terminology<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3294867]][[d:Track:Q846596]]</div>-4] Faceted Application of Subject Terminology

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-5] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Чеська національна авторитетна база даних

[6] IPNI, Martinov

[7] Був однокурсником Михайла Сперанського і Петра Словцова в Олександро-Невській семінарії.

[8] Северный Вестник, с.-петербургский журнал (1804—1805 гг.) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[9] Tropicos|Name — Prunaceae Martinov

[10] Hoffmann, Petra; Kathriarachchi, Hashendra S.; Wurdack, Kenneth J. (2006). «A Phylogenetic Classification of Phyllanthaceae». Kew Bulletin 61 (1): 37–53.

[2]

[3]

[1]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

Іван Іванович Мартинов
рос. Иванъ Ивановичъ Мартыновъ

Народився	1771^[2]^[3]^[…] Переволочна, Полтавський полк, Гетьманщина
Помер	20 жовтня (1 листопада) 1833 або 1 листопада 1833^[1] Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	мовознавець, письменник, ботанік, класичний філолог, перекладач, педагог, поет, філолог
Галузь	філологія, ботаніка^[5], класична філологія^[5], переклад^[5] і поезія^[5]
Alma mater	Владімірська духовна семінарія, Полтавська слов'янська семінарія (1788) і Санкт-Петербурзька духовна академія (1792)
Знання мов	російська^[5], латина^[5], давньогрецька^[5] і французька
Заклад	Смольний інститут шляхетних дівчат^d
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Медіафайли у Вікісховищі