Рудольф Марлот
| Рудольф Марлот | |
|---|---|
| Rudolf Marloth | |
| Народився | 28 грудня 1855[1][2] Люббен, Бранденбург, Німеччина[1] |
| Помер | 15 травня 1931[1][2] (75 років) Caledond, Overberg District Municipalityd, Західна Капська провінція, ПАР |
| Країна | |
| Діяльність | ботанік, викладач університету, фармацевт, мандрівник-дослідник, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій |
| Alma mater | HU Berlin |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Стелленбоський університет |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Діти | Raimund Hilmar Marlothd |
| Систематик живої природи | |
|---|---|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Marloth».
Список таких таксонів на сайті IPNI |
Рудольф Марлот (нім. Rudolf Marloth; 28 грудня 1855 — 15 квітня 1931) — німецький та південноафриканський ботанік, фармацевт та хімік.
Біографія
Народився у 1955 році у Люббені в Німеччині. У рідному місті здобув фармацевтичну освіту. Працював у різних аптеках Німеччини та Швейцарії. 1883 року захистив докторську дисертацію у Берлінському університеті на тему «Захисні механізми насіння від шкідливих речовин».
30 грудня 1883 року він переїхав до Кейптауна у Південній Африці, де відкрив власну аптеку. Майже відразу почав займатися дослідницькою діяльністю. Він збирав колекцію рослин та досліджував їхні властивості. Спершу збирав гербарій на околицях Кейптауна та на Столовій горі. Згодом провів експедиції в інші райони країни. У 1885—1886 роках організував дослідницькі експедиції в Південно-Західну Африку. Крім збирання гербарію, він також фотографував рослини у природному середовищі. Результати його досліджень були опубліковані Адольфом Енглером у Берлін у трактаті «Plantae Marlothiana».
У 1888 році почав викладати на кафедрі хімії у коледжі Вікторії. У 1889—1992 роках займав там помаду професора. Після цього читав лекції в Ельзенбурзькій сільськогосподарській школі і водночас працював консультантом і аналітичним хіміком в Кейптауні.
У 1891 році одружився з Маріан ван Вік.
Захоплювався альпінізмом. Був співзасновником «Гірського клубу Південної Африки» у 1891 році. У 1901—1906 році виконував обов'язки голови клубу. Під час альпіністських вилазок продовжував займатися вивченням флори та відкрив нові види рослин.
Вшанування
На честь Рудольфа Марлота названо вид Aloe marlothii. Його іменем також названо природний заповідник Марлот.
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117552097 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Biographical Database of Southern African Science — 2002.
Посилання
- Volume 1 of 'Flora of South Africa' download
- Marloth, Professor Hermann Wilhelm Rudolf. Biographical Database of Southern African Science
- Botanical Exploration Southern Africa
| Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).