Манорина чорнощока
| ?Манорина чорнощока | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Медолюбові (Meliphagidae) |
| Рід: | Манорина (Manorina) |
| Вид: | Манорина чорнощока |
| Біноміальна назва | |
| Manorina melanotis (Wilson, FE, 1911) | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Manorina melanotis |
 Віківиди: | Manorina melanotis |
 МСОП: | 22704441 |
 NCBI: | 1931064 |
Манорина чорнощока[2] (Manorina melanotis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії.
Поширення
Вид поширений в екорегіоні Мюррей-Маллі на межі штатів Вікторія, Південна Австралія та Новий Південний Уельс на південному сході Австралії. Найбільша популяція живе в біосферному заповіднику Ріверленд (Південна Австралія). Набагато менша чисельність є в національному парку Мюррей-Сансет і в заповіднику флори та фауни Аннуелло у штаті Вікторія. З п'яти колоній, переселених до національного парку Мюррей-Сансет протягом 2000—2001 років, лише дві колонії були знайдені в безпосередній близькості від місць переміщення у 2014 році, незважаючи на успішне розмноження відразу після звільнення. Одна колонія, переміщена до заповідника Скотія на заході Нового Південного Уельсу, була переповнена акацієвими маноринами та гібридами в 2010 році, а 45 птахів, випущених у неволю в заповідник флори та фауни Бронзінг, ймовірно, загинули протягом 2014 року, коли весь заповідник згорів у великій пожежі.
Вид живе в напівпосушливих середовищах, які називаються маллі. Це відкриті евкаліптові ліси, де окремі дерева мають кілька стовбурів від одного корення та рідко перевищують 10 м. Щільність є найвищою в районах, де містяться асоціації маллі-Triodia або маллі з відкритим підліском, розташовані щонайменше на 2 км від галявин, площа яких перевищує 100 га, на яких протягом 45 років не було інтенсивного випасу або випалювання.
Опис
Цей вид має буро-сіре оперення. Дзьоб яскраво-оранжевий. Голова і спина значно темніші. Ноги помаранчеві. Довжина тіла дорослих особин становить 23-26 сантиметрів.
Спосіб життя
Живиться комахами, їхніми личинками та нектаром.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2022). Manorina melanotis: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 25 листопада 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- BirdLife Species Factsheet
- Photos and audio of black-eared miner from Cornell Lab of Ornithology's Macaulay Library
- Recordings of black-eared miner from Graeme Chapman's sound library
- Australian Government Department of Climate Change, Energy, the Environment and Water Species Profile and Threats Database: Manorina melanotis — Black-eared Miner (Commonwealth Documents)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).