Горлиця яванська
| ?Горлиця яванська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Довгохвоста горлиця (Macropygia) |
| Вид: | Горлиця яванська |
| Біноміальна назва | |
| Macropygia ruficeps (Temminck, 1834) | |
| Підвиди | |
| Див. Підвиди | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Macropygia ruficeps |
 Віківиди: | Macropygia ruficeps |
 ITIS: | 177208 |
 МСОП: | 22690576 |
 NCBI: | 889804 |
Горлиця яванська[2] (Macropygia ruficeps) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.
Опис
Довжина птаха становить 27—30 см, вага 74—88 г. Забарвлення переважно рудувато-коричневе. У самців шия і верхня частина спини мають блискучий зелений або пурпуровий відтінок. Райдужки сірувато-білі, лапи червоні, дзьоб коричневий, на кінчику чорний.[3][4][5]
Підвиди
Виділяють вісім підвидів:[6]
- M. r. assimilis Hume, 1874 — від південної М'янми до північно-західного Таїланду і південно-західного Китаю;
- M. r. engelbachi Delacour, 1928 — північно-західний В'єтнам і північний Лаос;
- M. r. malayana Chasen & Kloss, 1931 — Малайський півострів;
- M. r. simalurensis Richmond, 1902 — острів Сімьолуе;
- M. r. sumatrana Robinson & Kloss, 1919 — Суматра;
- M. r. nana Stresemann, 1913 — Калімантан і острів Себатік;
- M. r. ruficeps (Temminck, 1835) — Ява і Балі;
- M. r. orientalis Hartert, E, 1896 — Малі Зондські острови.
Поширення і екологія
Яванські горлиці поширені від східної М'янми до острова Тимор. Вони живуть в тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 300 до 2500 м над рівнем моря.
Поведінка
Яванські горлиці живуть парами або невеликими зграйками. Вони живляться дрібними твердими плодами, насінням, іноді зернами рису. Розмножуються протягом всього року.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Macropygia ruficeps. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Baptista, L.F.; Trail, P.W.; Horblit, H.M.; Boesman, P. (2017). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A; de Juana, Eduardo (ред.). Little Cuckoo-dove (Macropygia ruficeps). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 21 вересня 2017.
- ↑ MacKinnon, John Ramsay; MacKinnon, John; Phillipps, Karen; He, Fen-qi (2000). A Field Guide to the Birds of China (англ.). Oxford University Press Oxford. с. 133. ISBN 9780198549406. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Gibbs, David (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 274—275. ISBN 9781408135556. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde. Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
Посилання
- Little cuckoo dove (Recording). Xeno canto. Архів оригіналу (Audio) за 11 жовтня 2017. Процитовано 23 листопада 2021.
- Oriental Bird Images: Little Cuckoo Dove [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.] Selected images
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).