YaChudo

Марієтта Ганнон Руссо

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руссо.
Марієтта Ганнон Руссо
Народилася20 березня 1850[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Іксель, округ Брюссель-Столиця[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла14 січня 1926[1] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іксель, округ Брюссель-Столиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмікологиня, ботанікиня, ботанічна колекціонерка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональний ботанічний сад Бельгії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоJoseph-Désiré Hannond[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриThéodore Hannond і Edouard Hannond Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиErnest Rousseaud[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Леопольда І
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «M.Rousseau».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Маріє́тта Ганнон, у шлюбі Ганнон Руссо́ (фр. Marietta Hannon Rousseau; 20 березня 1850 — 14 січня 1926) — бельгійська ботанікиня, мікологиня та ботанічна колекціонерка, що спеціалізувалася на криптогамних рослинах та грибах[3]. У період з 1879 по 1905 рік разом з Елізою Керолін Боммер опублікувала низку монографій[4], зосереджуючись переважно на грибах, що ростуть у Бельгії.

Біографія

Ранні роки

Марієтта народилася 20 березня 1850 року в родині Джозефа Ганнона, професора зоології та порівняльної анатомії у Вільного університету Брюсселя[4]. Батько почав навчати її ботаніки, коли вона була ще малою[5], проте решта її освіти невідома[4]. Знання з мікології вона здобула самостійно[5].

У 1871 році вона одружилася з Ернестом Руссо, другом її батька та професором університету[4]. В шлюбі народила одного сина, Ернеста Руссо, який був першим президентом Les Naturalistes Belges[5].

Ботанічна кар'єра

У 1873 році Марієтта Ганнон Руссо познайомилася з Елізою Керолайн Боммер, яка також цікавилася ботанікою. Ганнон Руссо так сказала про Боммер: «Відповідність наших смаків, схожість певних рис наших характерів лягли в основу повної згоди та співпраці»[4]. Чоловік Боммер Жан-Едуар запропонував подругам вивчати місцеві гриби[4]. З 1879 року вони опублікували серію робіт у Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique. У 1896 році з'явилася їхня спільна стаття про гриби Коста-Рики, що базувалася на матеріалах, які у 1887 році зібрав Анрі Франсуа Піттьє[4]. Вони також працювали над вивченням грибів, зібраних бельгійською експедицією 1897—1899 років під керівництвом Адрієна де Жерлаша до Антарктиди, та у 1905 році підготували звіт.

Починаючи з 1908 року, Марієтта Ганнон Руссо зосередилася головним чином на кураторстві колекції грибів у Ботанічному саду Брюсселя[5]. Там вона також організовувала публічні виставки грибів та відповідала на запитання про гриби. Після смерті Елізи Боммер у 1910 році Ганнон Руссо більше не займалася активним колекціонуванням, але все ще проводила екскурсії натуралістів у Брюсселі та навколишній сільській місцевості[5].

Почесті та вшанування пам'яті

У 1924 році Марієтта Ганнон Руссо отримала відзнаку Лицара Ордена Леопольда I[6]. Вона дружила з художником Джеймсом Енсором, з яким листувалася й час від часу з'являлася як героїня його картин та ескізів[7]. Італійський міколог П'єр Андреа Саккардо назвав рід грибів Roussoella на честь Марієтти Ганнон Руссо. Рід Roussoellopsis також був названий на її честь[4].

Її гербарій знаходиться в BR Herbarium Catalogue, що в Національному ботанічному саду Бельгії. Інші матеріали з її колекції можна знайти в Гербарії фітопатології Корнелльського університету та в Національній колекції грибів США (U.S. National Fungus Collections)[4].

Окремі публікації[4]

  • Bommer E, Rousseau M (1879). Catalogue des champignons observé aux environs de Bruxelles. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique18(3): 61–219 [reprinted, TL-2 627].
  • Bommer E, Rousseau M (1884). Florule mycologique des environs de Bruxelles. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 23(1): 13–365 [reprinted, TL-2 628].
  • Bommer E, Rousseau M (1886). Contributions à la flore mycologique de Belgique. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 25(1): 13–365.
  • Bommer E, Rousseau M (1887). Contributions à la flore mycologique de Belgique, II. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 26(1): 187–241.
  • Bommer E, Rousseau M (1890). Contributions à la Flore Mycologique de Belgique, III. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 29(1): 205–302.
  • Bommer E, Rousseau M (1896). Primitiae Florae Costaericensis par Th. Durand et H. Pittier. Troisième fasicule. Fungi. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 35: 151–166.
  • Bommer E & Rousseau M (1905). Champignons. Résultats Voyage du S. Y. Belgica en 1897–1898–1899 ... Rapports scientifiques .... 6: 1–15, pl. 1–5.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д May T. W., Maroske S. Naming names: the first women taxonomists in mycology // Studies in Mycology — Elsevier, 2017. — Vol. 89. — P. 63–84. — ISSN 0166-0616; 1872-9797 — doi:10.1016/J.SIMYCO.2017.12.001
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1258311585 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Rousseau, Marietta Hannon (1850–1926). Global Plants. JSTOR. Процитовано 31 липня 2018.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л Maroske, Sara; May, Tom W. (1 березня 2018). Naming names: the first women taxonomists in mycology. Studies in Mycology. Leading women in fungal biology. 89: 63—84. doi:10.1016/j.simyco.2017.12.001. ISSN 0166-0616. PMC 6002341. PMID 29910514.
  5. ↑ а б в г д Creese, Mary R. S.; Creese, Thomas M. (2004). Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800–1900 : a Survey of Their Contributions to Research. Scarecrow Press. с. 105. ISBN 9780810849792. Процитовано 31 липня 2018.
  6. ↑ Creese, Mary R. S.; Creese, Thomas M. (2004). Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800–1900 : a Survey of Their Contributions to Research. Scarecrow Press. с. 105. ISBN 9780810849792. Процитовано 31 липня 2018.
  7. ↑ Canning, Susan Marie; Florizoone, Patrick; Ireson, Nancy; Nichols, Kimberly (2014). James Ensor: The Temptation of Saint Anthony. Yale University Press. с. 46—47. ISBN 9780300203912. Процитовано 31 липня 2018.

Джерела

  • Door Eliane Gubin: Dictionnaire des femmes belges: XIXe et XXe siècles. Racine, 2006, ISBN 978-2-87386-434-7.
  • Mary R. S. Creese, Thomas M. Creese: Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800–1900: A Survey of Their Contributions to Research. Scarecrow Press, 2004, ISBN 978-0-8108-4979-2.
  • M. Rousseau: Necrologie Madame J. E. Bommer, nee Elisa Destrée. Bulletin de la Société royale de Botanique de Belgique, 47, 1910, S. 256–261.
  • Sara Maroske, Tom W. May: Naming names: the first women taxonomists in mycology. Stud Mycol. 89, 2017, S. 63–84. doi:10.1016/j.simyco.2017.12.001
  • Susan Marie Canning, Patrick Florizoone, Nancy Ireson, Kimberly Nichols: James Ensor: The Temptation of Saint Anthony. Yale University Press, 2014, S. 46–47. ISBN 978-0-300-20391-2.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).