Колібрі-вусань білочубий
| ?Колібрі-вусань білочубий | |
|---|---|
 Самець білочубого колібрі-вусаня | |
 Самиця білочубого колібрі-вусаня | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Колібрі-кокетка (Lophornis) |
| Вид: | Колібрі-вусань білочубий |
| Біноміальна назва | |
| Lophornis adorabilis Salvin, 1870 | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Paphosia adorabilis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lophornis adorabilis |
 Віківиди: | Lophornis adorabilis |
 ITIS: | 555096 |
 МСОП: | 22687247 |
Колі́брі-вусань білочубий[2] (Lophornis adorabilis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Коста-Риці і Панамі.
Опис
Довжина птаха становить 7-7,8 см. У самців передня частина голови мідно-бронзова, на тімені помітний білий чуб. Потилиця і спина бронзово-зелені, надхвістя пурпурово-бронзове, відділене від спини білою смугою. Хвіст каштаново-рудий, стернові пера мають бронзові краї. Горло і щоки зелені, блискучі, на щоках є пучки довгого білого пір'я. Біла смуга відділяє горло від рудувато-коричневих грудей, живота і гузки. Дзьоб червоний з чорним кінчиком.
Самці мають більш тьмяне забарвлення, чуб і пучки пір'я на щоках у них відсутні. Передня частина темно-бронзова, горло і груди білі, поцятковані бронзово-зеленими плямками. Хвіст каштаново-рудий з чорною смугою на кінці. Дзьоб зверху чорний, знизу червоний з темним кінчиком. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак у молодих самців горло помітно зеленувате, а у молодих самиць смуга на хвості менш виражена.
Поширення і екологія
Білочубі колібрі-вусані мешкають на тихоокеанських схилах південної Коста-Рики, у внутрішніх районах країни, зокрема в горах Центрального хребта, а також на тихоокеанських схилах західної Панами. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях, в гірських вторинних лісах і на тінистих плантаціях. Зустрічаються на висоті від 300 до 1200 м над рівнем моря.
Білочубі колібрі-вусані живляться нектаром квітучих дерев з родів Inga, Lonchocarpus, Stachytarpheta і Vochysia, пересуваючись за певним маршрутом, а також комахами, яких збирають з рослинності. Гніздування припадає на початок сезону посухи, з грудня по лютий. Самиці приваблюють самиць, виконуючи демонстраційоний польот: вони зависають в повітрі перед самицею і рухаються зі сторони в сторону по дузі. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинного пуху і павутиння, покривається лишайником і підвішується до кінця гілки, на висоті від 5 до 20 м над землею. В кладці 2 яйця. Пташенята покидають гніздо через 21-22 дні після вилуплення.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція білочубих колібрі-вусанів становить від 20 до 50 тисяч дорослих птахів і дещо скорочується.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lophornis adorabilis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 листопада 2022.
Посилання
- Skutch, Alexander F. (1961). Life history of the white-crested coquette hummingbird (PDF). Wilson Bulletin. 73 (1): 5—10.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).