Мунія новобританська
| ?Мунія новобританська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Мунія (Lonchura) |
| Вид: | Мунія новобританська |
| Біноміальна назва | |
| Lonchura melaena (Sclater, 1880) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Munia melaena | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lonchura melaena |
 Віківиди: | Lonchura melaena |
 EOL: | 916883 |
 ITIS: | 560857 |
 МСОП: | 22719904 |
 NCBI: | 2025572 |
Му́нія новобританська[2] (Lonchura melaena) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Ендемік Папуа Новій Гвінеї.
Опис
Довжина птаха становить 11 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова і верхня частина спини чорні, решта верхньої частини тіла бурувато-чорна. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста світло-рудувато-коричневі. Стернові пера чорнувато-коричневі, два центральних стернових пера мають широкі охристі краї. Груди, стегна і гузка чорні, решта нижньої частини тіла світло-коричнева. Боки поцятковані чорними смугами. Очі темно-карі, дзьоб міцний, сірий, лапи чорнуваті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- L. m. melaena (Sclater, PL, 1880) — Нова Британія;
- L. m. bukaensis Restall, 1995 — Бука.
Поширення і екологія
Новобританські мунії мешкають на острові Нова Британія в архіпелазі Бісмарка та на острові Бука на півночі Соломонових островів. Вони живуть на трав'янистих луках на узліссях тропічних лісів та в чагарникових заростях. Зустрічаються невеликими зграйками, живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними летючими комахами. Розмножуються протягом всього року, пік гніздування припадає на завершення сезону дощів. Гніздо кулеподібне, в кладці від 3 до 6 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них деякий час.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura melaena: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).