Лайза Міннеллі
| Лайза Міннеллі | |
|---|---|
| англ. Liza Minnelli | |
 | |
| Ім'я при народженні | Ліза Мей Міннеллі |
| Народилася | 12 березня 1946[1][2][…] (80 років)  Лос-Анджелес, США[4][5] |
| Громадянство |  США |
| Релігія | Єпископальна церква |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Chadwick Schoold, High School of Performing Artsd, Вища школа Фіорелло Г. Лаґуардіяd, Scarsdale High Schoold і HB Studiod |
| Вчителі | Herbert Berghofd[6] і Ута Гаґен |
| Роки діяльності | 1949 — тепер. час |
| У шлюбі з | Peter Allend, Jack Haley Jr.d, Mark Zeroud і David Gestd |
| Батьки | Вінсент Міннеллі[7] Джуді Ґарленд[7] |
| Брати / сестри | Lorna Luftd і Joey Luftd |
| IMDb | ID 0591485 |
| Автограф |  |
| Нагороди та премії | |
| «Оскар» (1973) «Золотий глобус» (1973), (1986) «Еммі» (1973) «БАФТА» (1973) Grammy Legend Award (1990) | |
 Лайза Міннеллі у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Лайза Мей Міннеллі (англ. Liza Minnelli; нар. 12 березня 1946, Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американська акторка, співачка, танцюристка й театральна виконавиця, одна з найвизначніших зірок американського музичного театру та кінематографа другої половини XX століття. За понад шість десятиліть творчої діяльності здобула міжнародне визнання завдяки ролям у кіно, виступам на Бродвеї та концертній сцені, ставши однією з найуспішніших артисток свого покоління.
Найбільшу славу Міннеллі принесла роль Саллі Боулз у музичному фільмі «Кабаре» (1972), за яку вона отримала премію «Оскар» за найкращу жіночу роль. Вона також є лауреаткою премій «Еммі», кількох премій «Тоні», спеціальної нагороди «Греммі» за життєві досягнення, двох премій «Золотий глобус» та премії БАФТА. Завдяки цим відзнакам Міннеллі належить до вузького кола артистів, які мають статус EGOT (Emmy, Grammy, Oscar, Tony), хоча премію «Греммі» вона здобула в почесній категорії.
Міннеллі відома своїм потужним вокалом, виразною сценічною манерою та співпрацею з композитором Джоном Кандером, поетом-піснярем Фредом Еббом і режисером Бобом Фоссом. Вона виступала на найпрестижніших театральних і концертних майданчиках США та світу, зокрема на Бродвеї, у Carnegie Hall і Radio City Music Hall, а її творчість справила значний вплив на розвиток американського музичного театру та естрадного мистецтва. Ім'я артистки увічнене на Голлівудській алеї слави.
Біографія
Походження та початок кар'єри
Лайза Міннеллі народилася 1946 року в Голлівуді в родині кінорежисера Вінсента Міннеллі та акторки й співачки Джуді Гарленд. Її назвали на честь пісні «Liza (All the Clouds'll Roll Away)» композитора Айри Гершвіна. Вона з дитинства звикла до знімального майданчика. У трирічному віці Лайза вперше зіграла у кіно у фінальній сцені музичного фільму In the Good Old Summertime (1949), у якому головну роль виконувала її мати[10]. У семирічному — вже танцювала на сцені нью-йоркського театру. У 1961 році Міннеллі переїхала до Нью-Йорка, де навчалася у High School of Performing Arts та розпочала професійну театральну кар'єру. У сімнадцятирічному віці дебютувала в позабродвейській постановці Best Foot Forward, за яку отримала Theatre World Award. Саме в цей період розпочалася її багаторічна співпраця з композитором Джоном Кандером і поетом-піснярем Фредом Еббом, які створили значну частину її найвідомішого сценічного репертуару. Так із 17-річного віку вона співала разом з мамою у Лондоні: мати та донька змагалися на сцені. І те, що спочатку здавалось добре підготовленою виставою, насправді було протистоянням двох талановитих жінок[10].
У 1965 році дев'ятнадцятирічна Міннеллі виконала головну роль у бродвейському мюзиклі Flora the Red Menace. За цю роботу вона отримала премію «Тоні» як найкраща акторка мюзиклу, ставши на той час наймолодшою лауреаткою цієї номінації. Надалі вона тричі ставала лауреаткою премії «Тоні», зокрема за концертну програму Liza at the Winter Garden (1974), мюзикл The Act (1978) та театральне шоу Liza's at the Palace! (2009)[10].
Творчі досягнення
Після успіху на Бродвеї Л. Міннеллі швидко здобула популярність як концертна виконавиця. Уже в середині 1960-х років вона розпочала сольні гастролі Сполученими Штатами та Європою. Її сольні програми вирізнялися поєднанням вокального виконання, театральної акторської гри та хореографії. Концерти співачки упродовж 1970–1990-х років регулярно проходили у найпрестижніших концертних залах США та Європи, зокрема в Карнеґі-хол, Radio City Music Hall і лондонському Palladium. Важливу роль у формуванні її сценічного образу відіграла багаторічна співпраця з композитором Джоном Кандером і поетом-піснярем Фредом Еббом, які написали для співачки багато найвідоміших номерів. У 1973 році телевізійний концерт Liza with a Z, поставлений Бобом Фоссом роком раніше, приніс артистці премію «Еммі» та став одним із найвідоміших музичних телевізійних шоу свого часу[10][11] Програму було записано в театрі Lyceum у Нью-Йорку, а музичне оформлення підготували згадані Джон Кандер і Фред Ебб. Телеверсія концерту отримала премію «Еммі», а однойменний концертний альбом став найуспішнішим у музичній кар'єрі співачки та увійшов до першої двадцятки американського чарту Billboard 200[11].
Лайза Міннеллі належить до небагатьох артистів, які здобули найпрестижніші американські нагороди в галузі театру, кіно й телебачення. За виконавську майстерність вона отримала всі головні американські нагороди: «Греммі», «Тоні», «Оскар» і двічі «Золотий глобус». Вона входить до вузького кола митців, які мають статус EGOT (Emmy, Grammy, Oscar, Tony), хоча премію «Греммі» вона отримала в почесній, а не конкурсній категорії. У 1987 році артистку нагородили орденом Почесного легіону Франції, а у 1990 році її ім'я було увічнено на Голлівудській алеї слави[10].
Документи, пов'язані з її концертною діяльністю, афішами, репетиціями та постановками, нині зберігаються у Бібліотеці Конгресу США як окрема архівна колекція.[12]
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1949 | ф | Старим добрим літом | In the Good Old Summertime | |
| 1967 | ф | Charlie Bubbles | Charlie Bubbles | |
| 1969 | ф | The Sterile Cuckoo | The Sterile Cuckoo | |
| 1970 | ф | Tell Me That You Love Me, Junie Moon | Tell Me That You Love Me, Junie Moon | |
| 1972 | ф | Кабаре | Cabaret | Саллі Боулз |
| 1972 | ф | Journey Back to Oz | Journey Back to Oz | |
| 1972 | ф | Liza with a Z | Liza with a Z | камео |
| 1974 | ф | That's Entertainment! | That's Entertainment! | |
| 1975 | ф | Леді Удача | Lucky Lady | |
| 1976 | ф | Silent Movie | Silent Movie | |
| 1976 | ф | A Matter of Time | A Matter of Time | |
| 1977 | ф | Нью-Йорк, Нью-Йорк | New York, New York | |
| 1981 | ф | Артур | Arthur | |
| 1982 | ф | Король комедії | The King of Comedy | |
| 1984 | ф | The Muppets Take Manhattan | The Muppets Take Manhattan | |
| 1985 | ф | That's Dancing! | That's Dancing! | |
| 1985 | ф | A Time to Live | A Time to Live | |
| 1987 | ф | Поліцейський за наймом | Rent-a-Cop | Делла Робертс |
| 1987 | ф | Faerie Tale Theatre | Faerie Tale Theatre | |
| 1988 | ф | Sam Found Out: A Triple Play | Sam Found Out: A Triple Play | |
| 1988 | ф | Arthur 2: On the Rocks | Arthur 2: On the Rocks | |
| 1991 | ф | Stepping Out | Stepping Out | |
| 1994 | ф | A Century of Cinema | A Century of Cinema | |
| 1994 | ф | Parallel Lives | Parallel Lives | |
| 1999 | ф | Jackie's Back! | Jackie's Back! | камео |
| 2003 | ф | Уповільнений розвиток | Arrested Development | Люсіль Остеро |
| 2006 | ф | Оргазм в Огайо | The Oh in Ohio | |
| 2006 | ф | Закон і порядок: Злочинний намір | Law & Order: Criminal Intent | Бет Гарнер |
| 2009 | ф | До смерті красива | Drop Dead Diva | Лілі Веллс |
| 2010 | ф | Sex and the City 2 | Sex and the City 2 | |
| 2013 | ф | Smash | Smash | камео |
Див. також
Примітки
- ↑ Schechter S. Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Carnegie Hall linked open data — 2017.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ https://www.nytimes.com/1990/11/06/obituaries/herbert-berghof-actor-director-and-eminent-acting-teacher-81.html
- ↑ а б https://www.pbs.org/wnet/americanmasters/liza-minnelli-biography-and-career-timeline/35440/
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118939076 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Liza Minnelli. Encyclopaedia Britannica. Процитовано 27 червня 2026.
{{cite web}}: Текст «Biography, Movies, & Facts» проігноровано (довідка) - ↑ а б Production materials from the Liza Minnelli Carnegie Hall Collection (PDF). Library of Congress. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ Production materials from the Liza Minnelli Carnegie Hall Collection. Library of Congress. Процитовано 27 червня 2026.
Література
англійською мовою
- Freedland, Michael (2003). Liza, with a 'Z': The Traumas and Triumphs of Liza Minnelli. Pavilion Books, 270 pages, ill. ISBN 978-1-8610-5681-8
- Leigh, Wendy (1993). Liza: Born a Star. Dutton, 304 pages. ISBN 978-0-5259-3515-5
- Mair, George (1996). Under the Rainbow: The Real Liza Minnelli. Carol Publishing, 248 pages, ill. ISBN 978-1-5597-2312-1
- Schechter, Scott (2004). The Liza Minnelli Scrapbook. Kensington Books/Citadel Press, 227 pages. ISBN 978-0-8065-2611-9
- Spada, James (1983). Judy and Liza. Doubleday & Co., 232 pages. ISBN 978-0-2839-8993-3
Посилання
|
Це незавершена стаття про акторку США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).