YaChudo

Linux-libre

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Linux-libre
Freedo, official mascot of Linux-libre
Пінгвін Freedo — офіційний маскот Linux-libre
Linux-libre kernel 3.0.66-1 booting
ТипKernel
АвторLinus Torvalds et al.
РозробникиFree Software Foundation Latin America
Перший випуск20 лютого 2008[1]
Стабільний випускpreferred (preferred)
Нестабільний випускpreferred (preferred)
Платформаx86-64, i386, IA-32, ARM (Parabola), MIPS (Debian), m68k,[2] RISC-V,[3] IBM POWER8 and above[4]
Мова програмуванняC and Assembly
Доступні мовиEnglish
ЛіцензіяGPL-2.0-only[5]
Репозиторійlinux-libre.fsfla.org/releases.git
Вебсайтwww.fsfla.org/ikiwiki/selibre/linux-libre/

Linux-libre (або GNU Linux-libre) — це модифікована версія ядра Linux, створена некомерційною організацією Free Software Foundation Latin America, що є вільною від блобу, пропрієтарного програмного забезпечення та обфускацій. Ядро цієї версії відповідає низці свобод. Проєкт GNU допомагає тримати ядро на одному рівні з основною гілкою ядра Linux.[7] Є пакунком GNU.[8]

Історія

Починаючи з 1996 року в ядро Linux включався блоб[9], а робота над його очищенням почалася у 2006 році, флагманом цього руху виступив проєкт gNewSense, який використовував find-firmware та gen-kernel. У 2007 році естафету взяв BLAG Linux, коли й було створено проєкт Linux-libre.[10][11]

Linux-libre було випущено Free Software Foundation Latin America, після чого схвалено Free Software Foundation, як повністю вільний компонент Linux системи.[12] У 2012 році він став пакетом GNU[13], а Алешандре Олива — його головний мейнтейнер.

Вичищення пропрієтарного софту

Методи

Процес очищення відбувався за допомогою скрипту deblob-main[14], який було створено за зразком того, що використовувався для gNewSense. Джефф Мо вніс до нього подальші зміни, щоб задовольнити певні вимоги щодо використання з дистрибутивом BLAG Linux та іншими. Також існував скрипт deblob-check[15], який перевіряв ядро на наявність пропрієтарних компонентів та патчів

Логотип GNU з Freedo — маскотом Linux-libre

Користь

Окрім очевидного очищення системи таке ядро давало змогу безпроблемно вивчати та редагувати код кожного елемента. Але через філософію проєкту специфічне програмне забезпечення не могло потрапити до ядра, що, теоретично, викликає проблеми з сумісністю. Але також видалення вбудованого ПЗ можна вважати за крок до покращення рівня безпеки та стабільності.

Якщо влаштоване ПЗ містить значну вразливість, яка може бути відома мейнтейнерам ядра Linux, але вони не можуть виправити помилку через пропрієтарність коду існує ризик компрометації всієї системи через шкідливу програму. Без повноцінного аудиту безпеки будь-яка закрита програма може загрожувати безпеці всієї системи.[16]

Підтримка обладнання

Видалення специфічного ПЗ призводить до втрати певної функціональності, яка забезпечується обладнанням, яке не має вільних замінників.[17] Це стосується багатьох звукових карт, відео карт (особливо nVidia), ТБ тюнерів, мережевих карт (особливо Intel). Якщо це можливо, використовуватимуться замінники[18][19] — openfwwf[20] для b43, carl9170[21] та драйвери мережевих карт ath9k_htc.[22] Оглядач Рамсес Ред підсумував, що «він не завжди забезпечує найкращу підтримку обладнання».[23]

Мікрокод

Linux-libre не пропонує користувачеві встановлювати пакети оновлень мікрокоду процесора, оскільки цей код є пропрієтарним.[24] Пакети оновлень мікрокоду використовувалися в mainline версії ядра Linux, зокрема, для усунення апаратних вразливостей.[25]

Доступність

Вихідний код і попередньо скомпільовані пакети ядра Linux, очищеного від пропрієтарних компонентів (deblobbed), доступні безпосередньо в дистрибутивах, що використовують скрипти Linux-libre. Freed-ora — це підпроєкт, у межах якого готують і підтримують RPM-пакети на основі Fedora[26]. Також існують попередньо скомпільовані пакунки для Debian[27] і похідних дистрибутивів, таких як Ubuntu.[28]

Дистрибутиви

Parabola GNU/Linux-libre використовує Linux-libre як основне ядро та поставляється з пакетом linux-libre-tools.

Дистрибутиви, де Linux-libre є основним ядром

  • Dragora GNU/Linux-Libre
  • dyne:bolic
  • GNU Guix System[29]
  • Hyperbola GNU/Linux-libre
  • Parabola GNU/Linux-libre

Малі проєкти

  • libreCMC
  • ProteanOS (Якщо обладнання не підтримується, його необхідно портувати[30])

Непідтримувані дистрибутиви

  • Musix GNU+Linux

Дистрибутиви, які компілюють вільне Linux ядро

Ці дистрибутиви не використовують Linux-libre, але вони очищюють оригінальне Linux ядро від блобу та пропрієтарних компонентів, після чого очищене ядро використовується як основне.

  • Debian (може встановити блоб разом із інсталятором або ядром[31][32])
  • Trisquel (Під час розробки використовувався деблоб скрипт від Linux-libre[33][34])

Непідтримувані дистрибутиви

Linux-libre як альтернативне ядро

Класичні Linux дистрибутиви, де Linux-libre був опціональним ядром

Примітки

  1. ↑ blag-announce (20 лютого 2008). [blag-devel] linux-libre. Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 25 травня 2020.
  2. ↑ Index of /pub/linux-libre/freesh/dists/freesh/main/binary-m68k. linux-libre.fsfla.org. Процитовано 5 жовтня 2020.
  3. ↑ Index of /pub/linux-libre/freesh/dists/freesh/main/binary-riscv64. linux-libre.fsfla.org. Процитовано 7 лютого 2019.
  4. ↑ Index of /pub/linux-libre/freesh/dists/freesh/main/binary-ppc64el. linux-libre.fsfla.org. Процитовано 7 лютого 2019.
  5. ↑ Linux-libre - Free Software Directory.
  6. ↑ а б в Free Software Directory
  7. ↑ Red, Ramces (16 березня 2022). 5 Best Linux-Libre Distributions for Better Security. Make Tech Easier (амер.). Процитовано 22 серпня 2026.
  8. ↑ Linux-libre - Free Software Directory. directory.fsf.org (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  9. ↑ Take your freedom back, with Linux-2.6.33-libre. www.fsfla.org (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  10. ↑ https://web.archive.org/web/20231104204410/https://www.fsfla.org/~lxoliva/fsfla/Linux-libre.en.pdf
  11. ↑ BLAG • View topic - Linux Libre. forums.blagblagblag.org (брит.). Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2026.
  12. ↑ Linux-libre - Free Software Directory. directory.fsf.org (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  13. ↑ GNU Linux-libre 3.3-gnu is now available. lists.gnu.org. Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  14. ↑ GNU Linux-libre project. www.fsfla.org (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  15. ↑ fsfla - Revision 19438: /software/linux-libre/scripts. www.fsfla.org. Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  16. ↑ https://web.archive.org/web/20120425194643/http://esec-lab.sogeti.com/dotclear/public/publications/10-hack.lu-nicreverse_slides.pdf
  17. ↑ https://www.maketecheasier.com/best-linux-libre-distributions/
  18. ↑ Red, Ramces (16 березня 2022). 5 Best Linux-Libre Distributions for Better Security. Make Tech Easier (амер.). Процитовано 22 серпня 2026.
  19. ↑ LinuxLibre:Devices that require non-free firmware - LibrePlanet. libreplanet.org. Процитовано 22 серпня 2026.
  20. ↑ OpenFWWF - Open FirmWare for WiFi networks. www.ing.unibs.it. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2026.
  21. ↑ carl9170 — Linux Wireless documentation. wireless.docs.kernel.org. Процитовано 22 серпня 2026.
  22. ↑ ath9k_htc — Linux Wireless documentation. wireless.docs.kernel.org. Процитовано 22 серпня 2026.
  23. ↑ Red, Ramces (16 березня 2022). 5 Best Linux-Libre Distributions for Better Security. Make Tech Easier (амер.). Процитовано 22 серпня 2026.
  24. ↑ GNU Linux-Libre 4.16 Released, Won't Warn You About Spectre/Meltdown Microcode Updates - Phoronix. www.phoronix.com (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  25. ↑ Hardware vulnerabilities — The Linux Kernel documentation. www.kernel.org (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  26. ↑ GNU Linux-libre's Freed-ora project. www.fsfla.org. Процитовано 22 серпня 2026.
  27. ↑ Linux-libre for Debian Lenny. lists.debian.org. Архів оригіналу за 9 грудня 2025. Процитовано 22 серпня 2026.
  28. ↑ https://web.archive.org/web/20161109000123/http://aligunduz.org/gNewSense/
  29. ↑ Завантажити — GNU Guix. guix.gnu.org (укр.). Процитовано 22 серпня 2026.
  30. ↑ http://proteanos.com/doc/plat/porting/
  31. ↑ https://web.archive.org/web/20231102171742/https://www.gnu.org/distros/common-distros.html
  32. ↑ General Resolution: non-free firmware: results. lists.debian.org. Архів оригіналу за 2 листопада 2023. Процитовано 22 серпня 2026.
  33. ↑ Documentation | Trisquel GNU/Linux - Run free!. trisquel.info (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2026. Процитовано 22 серпня 2026.
  34. ↑ How Trisquel is Made | Trisquel GNU/Linux - Run free!. trisquel.info (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2025. Процитовано 22 серпня 2026.
  35. ↑ Linux.com :: Linux-libre project meets rocky reception. www.linux.com (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 22 серпня 2026.
  36. ↑ /gnewsense/packages-parkes/linux-2.6 : contents of debian/README.gNewSense at revision 16. bzr.savannah.gnu.org. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 22 серпня 2026.
  37. ↑ forja.softwarelibre.gob.ve : Linux-Libre: Información del Proyecto. forja.softwarelibre.gob.ve (ісп.). Архів оригіналу за 24 лютого 2010. Процитовано 22 серпня 2026.
  38. ↑ Index of /downloads. ututo.org. Процитовано 22 серпня 2026.
  39. ↑ AUR (en) - linux-libre. aur.archlinux.org. Процитовано 22 серпня 2026.
  40. ↑ ::[FSFLA]:: GNU Linux-libre's Freed-ora project. www.fsfla.org. Процитовано 22 серпня 2026.
  41. ↑ 266157 – sys-kernel/libre-sources ebuild request. bugs.gentoo.org (англ.). Процитовано 22 серпня 2026.
  42. ↑ Linux-libre - InstallGentoo Wiki v2. igwiki.lyci.de. Процитовано 22 серпня 2026.
  43. ↑ Freenix. freeslack.net (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 22 серпня 2026.
  44. ↑ installation [Freenix Wiki]. freeslack.net (англ.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 22 серпня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).