Льонок Річарда
| Льонок Річарда | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Подорожникові (Plantaginaceae) |
| Рід: | Льонок (Linaria) |
| Вид: | Льонок Річарда (L. ricardoi)
|
| Біноміальна назва | |
| Linaria ricardoi Cout.
| |
Льонок Річарда[1] (Linaria ricardoi) — дуже рідкісний португальський ендемічний вид рослин, один з видів льонків. Основна зона поширення цього виду знаходиться поблизу регіону Бежа (Baixo Alentejo).
Опис
Однорічна або дворічна рослина, гола або залозисто-опушена. Стебло як гомофорфне, так і гетероморфне. Квітки зигоморфні, похилені до основи або сидячі. Від інших видів льонка відрізняється в першу чергу насінням та формою квітів.[2]
Екологія
Росте на поля, залогах та луках в традиційних або відновлених оливкових гаях, рідко на набережних і узбіччях, переважно на вапняних ґрунтах. Цвіте в березні-травні. Є лише декілька відомих популяцій Linaria ricardoi, розподілених у межах метапопуляції. Хоча місцями він може бути рясним, зміни в землекористуванні (інтенсифікація) в цьому регіоні становлять серйозну загрозу для його збереження.[3]
Охорона
Linaria ricardoi охороняється в Європі і занесений до Додатку І Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток ІІ. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[1][4]
Примітки
- ↑ а б Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 69)
- ↑ Flora Iberica (PDF) (іспанська) . Архів оригіналу (PDF) за 8 червня 2021.
- ↑ Linaria ricardoi | Flora-On. flora-on.pt. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Закон України про ратифікацію Бернської конвенції
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).