Левінія маорійська
| ?Левінія маорійська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
| Родина: | Пастушкові (Rallidae) |
| Рід: | Левінія (Lewinia) |
| Вид: | Левінія маорійська |
| Біноміальна назва | |
| Lewinia muelleri (Rothschild, 1893) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Rallus pectoralis muelleri Gallirallus pectoralis muelleri Rallus muelleri Dryolimnas muelleri | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lewinia muelleri |
 Віківиди: | Lewinia muelleri |
 EOL: | 1045912 |
 ITIS: | 560784 |
 МСОП: | 22692529 |
 NCBI: | 1294523 |
Леві́нія маорійська[2] (Lewinia muelleri) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae)[3]. Ендемік Нової Зеландії. Вид був названий на честь німецько-австралійського ботаніка Фердинанда Мюллера[4].
Опис
Довжина птаха становить 21 см. Голова рудувато-коричнева, верхня частина тіла каштанова, груди сірі, боки смугасті, чорно-білі. Дзьоб червоний.
Маорійські левінії є найменшими представниками свого роду. Щодо їх здатності до польоту існують суперечливі відомості: тоді як більш ранні дослідники вказували, що маорійські левінії можуть літати, пізніші дослідники не знайшли цьому підтвердження. Якщо ці птахи і можуть літати, то ймовірно, роблять це вкрай рідко.
Поширення і екологія
Маорійські левінії мешкають на островах Адамс і Розчарування в групі Оклендських островів. Вони живуть на трав'янистих субантарктичних луках, серед осоки і купин. На островах, на яких мешкають маорійські левінії, поширені трави Anisotome latifolia, A. antipoda, Pleurophyllum criniferum, P. speciosum і Stilbocarpa polaris. Ці птахи живляться комахами та іншими безхребетними. В кладці 2 яйця.
Збереження
Маорійські левінії вважалися вимерлими, однак були повторно відкриті у 1966 на острові Адамс і у 1992 році на острові Розчарування. Ймовірно, раніше вони були поширені на більшості островів Оклендського архіпелагу, однак вимерли на багатьох з них внаслідок хижацтва з боку інтродукованих кішок, мишей і свиней. Популяція маорійських левіній наразі нараховує приблизно 2000 дорослих птахів і є стабільною[5]. МСОП класифікує цей вид як вразливий. Йому загрожує поява на островах інвазивних хижаків.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lewinia muelleri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 30 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 грудня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names (англ.). London: Christopher Helm. с. 261. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Elliot, G.P. (2022). Auckland Island rail. NZ Birds Online. Процитовано 29 серпня 2022.
Посилання
- Auckland rail discussed in RNZ Critter of the Week, 30 August 2022
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).