YaChudo

Маргарет Левінс

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Маргарет Левінс
Народилася24 жовтня 1890[1][2] або 24 серпня 1890 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кейптаун, Західна Капська провінція, ПАР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла11 листопада 1975[1][2] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кейптаун, ПАР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна ПАР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанікиня, таксономістка, phytogeographer, ботанічна колекціонерка, збирачка зразків для наукових колекцій Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Кейптауна
Ньюнгем коледж
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботанічна географія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Кейптауна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Fellow of the Royal Society of South Africad

Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Levyns».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Маргарет Левінс, до шлюбу Мічелл (англ. Margaret Levyns; 24 серпня 1890, Кейптаун — 11 листопада 1975, там само) — південноафриканська ботанікиня і географка.

Життєпис

Маргарет Мічелл народилася в Кейптауні 1890 року. Відвідувала школу для дівчаток у Кейптауні, а потім вступила до Південноафриканського коледжу, де вивчала математику, геологію, хімію і ботаніку. 1912 року опубліковано її першу статтю «Про порівняльну анатомію родів Ceraria і Portulacaria» («On the comparative anatomy of the genera Ceraria and Portulacaria»)[4]. Того ж року, отримавши Стипендію королеви Вікторії і Пам'ятну стипендію Всесвітньої виставки 1851 року Мітчелл продовжила навчання в кембриджському Ньюнем-коледжі. Два роки потому ще одна стипендія дала їй можливість вивчати генетику в Інституті Джона Іннеса[5].

Маргарет Мітчелл повернулася в Південну Африку 1914 року й отримала місце викладачки ботаніки в Південноафриканському коледжі. На цій посаді вона працювала аж до виходу на пенсію у віці 65 років[5]. 1923 року вона одружилася з Джоном Левінсом; дітей у подружжя не було[4]. 1933 року Левінс стала першою жінкою, що здобула докторський ступінь у Кейптаунському університеті. Її дисертація присвячена таксономії родів Lobostemon і Echiostachys («A taxonomic study of Lobostemon and Echiostachys, gen. Nov., Based on their morphology, cytology and geographical distribution»). 1934 року її статтю з тієї ж теми, «Revision of the genus Lobostemon», опубліковано в періодичному виданні Ліннєївського товариства[4].

Від 1920 до 1970 року Маргарет Левінс і її чоловік, який розділяв її інтерес до ботаніки, зібрали близько 12 000 зразків флори Західнокапської провінції. Більшість наукових робіт Левінс стосується таксономії і фітогеографії капської флори[4]. Дослідження Левінс привели до перегляду систематики ряду родів південноафриканських рослин[5]. Однією з найбільш значущих її робіт є «Путівник флорою Капського півострова» («Guide to the flora of the Cape Peninsula», 1929). Окремі статті присвячено родам Elytropapus, Stoebe і Muraltia. Крім того, Левінс писала про вплив пожеж на рослинність Капського півострова і про експерименти з випалювання велду поблизу Стелленбоша і Ріверсдейла[4].

1958 року Маргарет Левінс нагороджено Південноафриканською золотою медаллю. У 1962—1963 роках вона була президентом Королівського товариства Південної Африки. 1968 року їй присвячено спеціальний випуск Journal of South African Botany[5].

Маргарет Левінс померла 11 листопада 1975 року. На її честь названо такі види рослин: Nivenia levynsiae, Crassula levynsiae і Thamnochortus levynsiae[4].

Див. також

Список жінок-ботаніків

Примітки

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).