Катуньчик сивоголовий
| ?Катуньчик сивоголовий | |
|---|---|
 Самець сивоголового катуньчика (острів Святого Павла) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
| Рід: | Катуньчик (Leucosticte) |
| Вид: | Катуньчик сивоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Leucosticte tephrocotis (Swainson, 1832) | |
 Ареал виду Осіле проживання Гніздування Зимування | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| Linaria tephrocotis Swainson, 1831[2] | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Leucosticte tephrocotis |
 Віківиди: | Leucosticte tephrocotis |
 EOL: | 45510272 |
 ITIS: | 179215 |
 МСОП: | 22720482 |
 NCBI: | 217134 |
| Fossilworks: | 369417 |
Кату́ньчик сивоголовий[3] (Leucosticte tephrocotis) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в США, Канаді і Росії.
Опис
Довжина птаха становить 14-18 см, вага 22-60 г, розмах крил 33 см. у дорослих птахів спина і груди коричневі, нижня частина тіла і крила рожевуваті. Лоб і горло чорні, верхня частина голови сіра. Лапи короткі. чорні. хвіст довгий, роздвоєнний. У представників підвиду L. t. wallowa вся голова сіра. Представники підвидів L. t. griseonucha і L. t. umbrina досягають довжини 17-21 см і ваги 41-60 г.
Таксономія
Сивоголовий катуньчик був описаний британським орнітологом Вільямом Джоном Свенсоном в 1932 році. Він утворює надвид з сибірським, темним і рожевим катуньчиком[4][5].
Підвиди
Виділяють шість підвидів:[6]
- L. t. maxima Brooks, WS, 1915 — Командорські острови;
- L. t. griseonucha (Brandt, JF, 1842) — Алеутські острови, острів Кадьяк і Аляска (за винятком півночі і сходу);
- L. t. umbrina Murie, 1944 — Острови Прибилова, Холл і Святого Матвія[7];
- L. t. littoralis Baird, SF, 1869 — східна Аляска і західна Канада;
- L. t. tephrocotis (Swainson, 1832) — північна Аляска, захід центральної Канади, північний захід штату Монтана;
- L. t. dawsoni Grinnell, 1913 — східна Каліфорнія;
- L. t. wallowa Miller, AH, 1939 — північно-східний Орегон.
Поширення і екологія
Сивоголові катуньчики мешкають на островах Берингового моря, в Алясці, на заході Канади і США. Представники підвидів L. t. maxima, L. t. griseonucha і L. t. umbrina є осілими. Популяції, що мешкають в Скелястих горах Канади і США взимку мігрують на південь. Сивоголові катуньчики живуть в тундрі, на високогірних луках, на осипах і пустищах.
Поведінка
У негніздовий період сивоголові катуньчики утворюють великі зграї до 1000 птахів, до яких долучаються снігові пуночки, лапландські подорожники і рогаті жайворонки. Вони мігрують на південь восени, а повертаються ранньої весни, до танення снігу. Сивоголові катуньчики гніздяться в горах, на великий висоті. Гніздування починається в середині червня. Гніздо, яке будує лише самиця, має чашоподібну форму, зроблене з трави, корінців, лишайників і моху, встелене шерстю і пір'ям. Воно розміщується на землі або серед каміння. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо на 2-3 тиждень. І самці, і самиці піклуються про них ще протягом 2 тижнів.
Влітку сивоголові катуньчики живляться переважно комахами, а влітку — насінням трав. Під час сезону розмноження у самців і у самиць збільшується воло, в якому птахи накопичують їжу, щоб нагодувати пташенят.
Галерея
-
Самиця (Британська Колумбія) -
Самець (Міннесота)
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Leucosticte tephrocotis. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
- ↑ Swainson, William; Richardson, John (1831). Fauna Boreali-Americana (англ.). Т. Part Second, The Birds. London, UK: John Murray. с. 267. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gray-crowned Rosy-Finch. Birds of North America, The Cornell Lab of Ornithology. doi:10.2173/bna.559. Архів оригіналу за 1 вересня 2011. Процитовано 3 липня 2011.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ Wright, Rick. Notes on Rosy-Finch Taxonomy, Distribution, and Identification. Arizona Field Ornithologists. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 4 липня 2011.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 02 листопада 2021.
- ↑ Murie, Olaus J. (1944). Two New Subspecies of Birds from Alaska. The Condor. 46 (3): 121—123. doi:10.2307/1364278. JSTOR 1364278. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 21 лютого 2017.
Посилання
- Поштова марка [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] з Канади із зображенням сивоголового катуньчика (RangeMap)
- Gray-crowned Rosy-Finch photo gallery [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] VIREO
- Photo-High Res; Article – bird-friends.com - Pictures of "Gray Crowned Rosy Finch"
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).