YaChudo

Чорноплямка плямиста

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

?Чорноплямка плямиста
Leptura maculata
Leptura maculata
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина:Попиковидні (Chrysomeloidea)
Родина:Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина:Тонкохвісткові (Lepturinae Latreille, 1802)
Триба:Тонкохвістцеві (Lepturini) Latreille, 1804
Рід:Чорноплямка (Rutpela Nakane & Ohbayashi, 1957)
Підрід:Чорноплямка (Rutpela Nakane & Ohbayashi, 1957)
Вид:Чорноплямка плямиста
Біноміальна назва
Rutpela maculata
(Linnaeus, 1758)
підвиди

Rutpela maculata maculata Poda, 1761
Rutpela maculata irmasanica Sama, 1996
Rutpela maculata manca Schaufuss, 1863

Rutpela maculata orientalis Zamoroka et Zinenko, 2025
Синоніми
Leptura maculata Poda, 1761

Leptura armata Preyssler, 1793
Leptura fasciata Scopoli, 1763
Leptura nigra Petagna, 1787 nec Linnaeus, 1758
Leptura quinquemaculata Gmelin, 1790
Leptura rubea Geoffroy, 1785

Strangalia maculata (Poda) Mulsant, 1863
Посилання
Вікісховище:Rutpela maculata
EOL:3441712
NCBI:878968

Чорноплямка плямиста[1] (лат. Rutpela maculata Poda, 1761) — вид жуків з родини Скрипунові.

Молекулярна філогенія

На основі інтегративної філогенії за морфологічним (61 ознака) і молекулярним (мітохондрієві гени 16S рРНК і COI, а також ядровий ген 28S рРНК) аналізами було підтверджено, що Rutpela maculata належить до самостійного роду Rutpela, а не входить до роду Leptura, як то вважалось раніше[2]. Подальші дослідження показали, що в межах ареалу Rutpela maculata існує три основні генетичні лінії (гаплогрупи): weRM — західна, ceRM — центральна, eaRM — східна, які відповідають трьом мофотипам і визнані трьома окремими підвидами[3].

Систематика

Вид поділяється на чотири підвиди[3], з яких в Україні розповсюджені два:

  • Rutpela (Rutpela) maculata maculata (Poda, 1761): Центральна і Східна Європа (за винятком Криму), північно-східне Середземномор'я (Аппеніни і Балкани), Мала Азія, Західний Сибір (Південний Урал);
  • Rutpela (Rutpela) maculata irmasanica Sama, 1996: Анталія (Туреччина);
  • Rutpela (Rutpela) maculata manca (Schaufuss, 1863): Південно-Західна Європа (Іберія, Апенніни, Сардинія, Сицилія, Франція, Велика Британія);
  • Rutpela (Rutpela) maculata orientalis Zamoroka et Zinenko, 2025: Крим, Кавказ, Мала Азія (центральна і східна частини);

Поширення

L. maculata є пан'європейським геоелементом європейського зоогеографічного комплексу. Вид розповсюджений по всій Європі, Заході Росії, Кавказі, Західній Азії. У регіоні Українських Карпат звичайний для передгір’їв, у гірській місцевості не зустрічається.

Екологія

Літ розпочинається із середини червня і триває по першу декаду серпня. Комахи зустрічаються на квітах королиці, деревію, дикої моркви та ін. Личинка розвивається в деревині листяних порід. Заселяє березу, тополю, осику, граб, дуб, бук та деякі інші породи дерев.

Морфологія

Імаго

Скроні голови згладжені, слабо окреслені. Передньоспинка витягнена – довша за її ширину, з яскраво вираженим горбиком на боці та глибокою передньою поперечною борозною, дрібно та густо пунктована. Задньоспинка самців з парою поздовжніх пластин. У самців задні гомілки з двома великими зубцями на внутрішній стороні, між ними дрібно зазубрені. Ноги, окрім лапок, вершин гомілок та задніх стегон – світло-жовті. Тіло чорного кольору. Надкрила світло-жовті з чорними швом, вершиною, поперечним рядом плямок в першій третині, вкороченою перев’яззю та суцільною перев’яззю за серединою. Розмір тіла – 14—20 мм[2].

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Примітки

  1. ↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
  2. ↑ а б Zamoroka A.M., Trócoli S., Shparyk V.Yu., Semaniuk D.V. (2022) Polyphyly of the genus Stenurella (Coleoptera, Cerambycidae): Consensus of morphological and molecular data. Biosystem diversity, 30 (2): 119-136. https://doi.org/10.15421/012212
  3. ↑ а б Zamoroka A., Zinenko O. (2025) Molecular Cross-Validation of Intraspecific Structure of Rutpela maculata (Insecta: Coleoptera: Cerambycidae). Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology. 12: 46-59. https://doi.org/10.15330/jpnubio.12.46-59


Література

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  5. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  6. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11291/ [Архівовано 24 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/rutpela.htm [Архівовано 3 вересня 2012 у WebCite]
  3. Розплутуючи півстолітню загадку https://www.naturalist.if.ua/?p=7825

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).