Горличка велика
| ?Горличка велика | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Горличка (Leptotila) |
| Вид: | Горличка велика |
| Біноміальна назва | |
| Leptotila megalura Sclater & Salvin, 1879 | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Leptotila megalura |
 Віківиди: | Leptotila megalura |
 EOL: | 1049745 |
 ITIS: | 177172 |
 МСОП: | 22690857 |
 NCBI: | 115656 |
Горличка велика[2] (Leptotila megalura) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Болівії і Аргентині.
Опис
Довжина птаха становить 29—32 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Лоб сірий, тім'я сизе. Обличчя охристе або рожевувато-охристе. Верхня частина тіла і хвіст темно-рудувато-коричневі, задня частина шиї і верхня частина спини мають пурпуровий відблиск. Груди і шия з боків сірувато-рожеві, живіт білий. Очі дуже темні, навколо очей білі кільця.
Поширення і екологія
Великі горлички мешкають на східних схилах Анд в Болівії і північно-західній Аргентині. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, у високогірних чагарникових заростях Юнги, в сухих тропічних лісах Prosopis та на полях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 900 до 2800 м над рівнем моря. Гніздяться в чагарниках або на деревах, в кладці два яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Leptotila megalura. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 13 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).