Сонячний окунь звичайний
| ?Сонячний окунь звичайний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Ряд: | Центрархоподібні (Centrarchiformes) |
| Родина: | Центрархові (Centrarchidae) |
| Рід: | Сонячний окунь (Lepomis) |
| Вид: | Сонячний окунь звичайний |
| Біноміальна назва | |
| Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) | |
 Ареал поширення сонячного окуня звичайного в Європі | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lepomis gibbosus |
 Віківиди: | Lepomis gibbosus |
 EOL: | 995125 |
 ITIS: | 168144 |
 МСОП: | 202555 |
 NCBI: | 270329 |
Сонячний окунь звичайний, або царьок[2][3] (Lepomis gibbosus) — риба родини центрархових, ряду центрархоподібних (Centrarchiformes).
Будова
Завдовжки може сягати до 40 см, вага — до 0,6 кг, в річках України не перевищує 20 см. Тіло високе, досить яскраво забарвлене. Спина зеленувато-оливкова, по боках помаранчеві плями та темні смуги, черево жовте. Тіло та голова вкрита великою кількістю зелених та червоних плям, губи блакитні, плавці жовті. Самець має «вушка» — чорні з червоною облямівкою, у самиці вони червонувато-жовті.[4]
Розповсюдження та спосіб життя
Розповсюджений у водоймах Північної Америки від Вашингтону і Орегону на Тихоокеанському узбережжі до Джорджії на Атлантичному узбережжі; найпоширеніший у північно-східній частині США. Ареал охоплює регіони від Нью-Брансвіка на півночі до Південної Кароліни на півдні, також у центральній частині Північної Америки, в штатах Айова і Пенсільванія.
Акліматизувався в Європі та Азії. В Україні ареал охоплює пониззя річок, що впадають у Чорне море, зустрічається також в озерах Києва, зокрема, в озері Алмазне. У червні 2026 року був виловлений у Південному Бузі у Вінниці.
Вважається, що був заведений до Європи акваріумістами в середині XIX століття, в подальшому потрапив у природне середовище[5].
У Північній Америці зазвичай зустрічається у невеликих ставках та озерах, в Україні — в річках та озерах на невеликій глибині, у заростях водної рослинності. Влітку тримається у поверхневих шарах води.
Малорухливий. Живиться молоддю риб, ікрою, різноманітними безхребетними.
Розмноження
Статевої зрілості досягають у 2 роки. Нерест з кінця травня до кінця липня. Самець риє на дні ямку, в яку самиця відкладає ікру, плодючість — близько 1000 ікринок. Після цього самець охороняє та доглядає ікру та личинок, що з'являються. Личинки виходять через 2 доби, через 5 діб мальки починають плавати[6].
Значення
Промислового значення не має, вважається шкідливою рибою, оскільки знищує молодь цінних промислових риб.
Є популярним об'єктом розведення у акваріумах. Виростає до 10 см. Під час нересту стає агресивним.
Примітки
- ↑ NatureServe (2013). Lepomis gibbosus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2013: e.T202555A18237003. doi:10.2305/IUCN.UK.2013-1.RLTS.T202555A18237003.en. Процитовано 31 серпня 2025.
- ↑ Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
- ↑ Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
- ↑ Будова. Архів оригіналу за 27 червня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
- ↑ Солнечный окунь Lepomis gibbosus (L.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017. [Архівовано 2017-02-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Розмноження[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Lepomis gibbosus на FishBase. Версія за October 2012 року.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).