Le Smoking
| Le Smoking | |
|---|---|
| |
| Тип | pantsuitd  |
| Відомо з | серпень 1966[1] |
«Le Smoking» (з фр. «смокінг») — жіночий брючний костюм, створений французьким модельєром Івом Сен-Лораном у 1966 році. Його поява вважається однією з найбільш революційних подій в історії моди XX століття, оскільки «Le Smoking» заперечував усталені уявлення про жіночий одяг та став символом нового погляду на жіночність і стиль.
Історія створення
Ранні ідеї
Ів Сен-Лоран із дитинства захоплювався дизайном одягу. Приблизно в 13 років він надихнувся виставою «Школа дружин» (Molière) і створив власний «Illustre Petit Théâtre» — мініатюрну саморобну сцену з паперовими ляльками. Там він вигадав «будинок моди» під назвою «Yves Mathieu Saint Laurent Haute Couture Place Vendôme», для якого власноруч малював і вирізав із різних тканин колекції одягу. До 1955 року в «гардеробі» його паперових ляльок налічувалося 443 мініатюрні вбрання. Серед них були й прообрази того, що згодом назвали «Le Smoking».
Запуск власного бренду
У 1950-х Сен-Лоран переїхав до Парижа і став працювати під керівництвом Крістіана Діора, де вивчив тонкощі високої моди та невдовзі обійняв посаду головного дизайнера в Будинку Dior після смерті його засновника. У 1961 році Сен-Лоран заснував власний бренд Yves Saint Laurent, а вже за п'ять років (1966) представив жіночий смокінг «Le Smoking» у рамках колекції «Pop Art».
Назва «Le Smoking» походить від французького слова, що означає «смокінг» і є посиланням на праобраз сучасного вечірнього костюма — шовковий піджак із лацканами, який у XIX столітті чоловіки надягали для куріння (щоб захистити решту одягу від попелу).
Натхнення та концепція
Сен-Лоран підкреслював, що смокінг на жінці підсилює її жіночність і привабливість, адже строгий чоловічий силует створює контраст, завдяки якому виразніше проявляється індивідуальність жінки. За словами дизайнера, його надихала низка образів:
- Модель Даніель Люке де Сен Жермен, яку вважають однією з його муз;
- Французька художниця Нікі де Сен-Фалль, що нерідко носила елементи військової форми, поєднуючи їх із жіночими сукнями та підборами;
- Марлен Дітріх у чоловічому вбранні: її фотографії справили на Сен-Лорана сильне враження.
Сам модельєр коментував: «Жінка, одягнена як чоловік, повинна бути надзвичайно жіночною, щоб протистояти костюму, який їй не належить».
Сприйняття та суспільна реакція
Ранні труднощі
На момент презентації «Le Smoking» у 1966 році носити брюки як вечірнє вбрання для жінок вважалося доволі сміливим — у Франції навіть існував закон, що забороняв жінкам з'являтися в публічних місцях у штанях (формально скасований лише у 2013 році)[2]. Через кілька тижнів після виходу смокінга в продаж модель Даніель Люке де Сен Жермен не пропустили до відомого казино у Нормандії через її «неприпустиме» вбрання. Франсуазу Арді освистали в Паризькій опері, коли вона з'явилася там у смокінгу Сен-Лорана.
Поширення популярності
Попри критику, «Le Smoking» швидко здобув прихильність серед молодих поціновувачів моди. У вересні 1966 року Сен-Лоран відкрив бутик «Rive Gauche» на лівому березі Парижа та презентував більш доступну версію «Le Smoking», що стала хітом серед прогресивної молоді.[3] Серед жінок, які підтримували цю модну новацію, були Бетті Катру, Лулу де ла Фалез, Лорен Бекол та інші знаменитості. До 1970-х років жіночий смокінг став звичним елементом гардероба для багатьох.
Одним із відомих прикладів зміни суспільної думки стала історія із світською левицею Нан Кемпер у 1968 році: коли її не пустили до ресторану «La Côte Basque» у Нью-Йорку через штани, вона зняла їх і залишилася в одному піджаку, перетворивши його на мінісукню.
Культурний вплив
«Le Smoking» став своєрідним символом рівності статей у моді та прикладом того, як жіноче вбрання може кидати виклик традиційним уявленням про зовнішній вигляд і роль жінки в суспільстві. Дружина Міка Джаггера — Б'янка Джаггер, яка була подругою і музою Іва Сен-Лорана, згадувала, що смокінг дав жінкам можливість носити практичний, але водночас елегантний одяг. Сама Джаггер одягла білий смокінговий піджак YSL і спідницю замість традиційної весільної сукні на своє весілля.
У 1975 році французький фотограф Гельмут Ньютон закріпив популярність «Le Smoking» своєю серією знімків для французького Vogue. Зображення жінки в смокінгу з сигаретою в руці стали однією з найвідоміших іконічних фотографій у моді, підкресливши провокативність і силу цього вбрання.
Значення
З часу свого створення «Le Smoking» залишається символом елегантності та розкутості. Він урівноважив жіночність і маскулінність, доводячи, що жінка може виглядати водночас витончено й упевнено в одязі, який історично вважався «суто чоловічим». Костюм неодноразово видозмінювався в наступних колекціях Сен-Лорана та надихав інших дизайнерів. Сьогодні «Le Smoking» вважають одним із найвпливовіших жіночих образів XX століття, що остаточно закріпив за брюками статус прийнятного й навіть урочистого одягу для жінок.
Примітки
- ↑ http://www.businessinsider.com/ysls-greatest-fashion-hits-2011-8
- ↑ Lubna, condamnée pour "port du pantalon" et ambassadrice de la laïcité française. Le Point (фр.). 27 жовтня 2010. Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ Jagger, Bianca (14 грудня 2008). Yves Saint Laurent. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 6 лютого 2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).