Лоуренс Лессіг

Лоуренс Лессіґ
Lawrence Lessig
Прізвисько	Larry Lessig
Народився	3 червня 1961[1] (65 років)  Рапід-Сіті, Південна Дакота,США
Громадянство	США
Діяльність	Засновник Creative Commons Засновник Rootstrikers Засновник Center for Internet and Society професор права в Стенфордському університеті
Галузь	право
Alma mater	Пенсильванський університет Кембриджський університет Єльська школа права
Знання мов	англійська[2]
Заклад	Гарвардський університет, Чиказький університет і Стенфордський університет
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Leadership Now Projectd[3]
Партія	Демократична партія США
У шлюбі з	Bettina Neuefeind
Нагороди	Webby Lifetime Achievement Awardd (2014) Free Software Award (8 лютого 2003) Berlin Prized (2007) Scientific American 50d (2002) Почесний доктор Лундського університетуd (31 травня 2013)
IMDb	ID 2163781
Сайт	lessig.org
Медіафайли у Вікісховищі

Лоуренс Лессіґ (англ. Lawrence Lessig; 3 червня 1961) — професор права в Стенфордському університеті (США). Насамперед відомий у зв'язку з його боротьбою за зміну законодавства в області авторського права, особливо в застосуванні до Інтернету. Лессіг — засновник Creative Commons та ідеологічний натхненник руху за вільну інформацію, його книга «Вільна культура» є важливим джерелом ідеології даного руху.

Народився в Рапід-Сіті (Південна Дакота), виріс у Вільямспорт (Пенсільванія). Ступінь бакалавра в галузі економіки та управління отримав у Пенсільванському університеті, ступінь магістра філософії в Кембриджському університеті (Триніті коледж) в Англії, і доктора права на юридичному факультеті Єльського університету в 1989 році. Закінчивши юридичний факультет, він працював рік клерком у судді Річарда Познера (7-й окружний апеляційний суд в Чикаго, штат Іллінойс), і ще один рік у члена Верховного суду США Антоніна Скаліа.

Лессіг почав свою академічну кар'єру на юридичному факультеті в університеті Чикаго, де він був професором з 1991 по 1997 рік. З 1997 по 2000 рік він викладав на юридичному факультеті Гарвардського університету. Згодом Лессіг перейшов у Школу права Стенфордського університету, де заснував Центр школи Інтернету і суспільства.

У молодості Лессіг дотримувався консервативних поглядів. Він був активістом молодіжного крила Республіканської партії США і навіть збирався робити в цій партії подальшу політичну кар'єру. Однак його погляди радикально змінилися після навчання в Кембриджському університеті (Велика Британія). Зараз його політичні погляди найближче до лібералізму. Під час навчання в Кембриджі Лессіг відвідав країни тодішнього соціалістичного табору, відтоді він зберіг сильний інтерес до політики і до законів країн Східної Європи.

Лессіг відомий у зв'язку з його активною позицією по відношенню до інтелектуальної власності. Він був затятим противником продовження терміну охорони авторського права в США. Він також є прихильником вільного програмного забезпечення і розвитку пірінгових технологій ^[4]. У 2002 Фонд вільного програмного забезпечення вручив йому премію за просування вільного ПЗ, а 28 березня 2004 він увійшов до ради директорів даного фонду. У 2006 році Лессіг був обраний до Американської академії наук і мистецтв. Є прихильником мережевого нейтралітету. Лессіг — засновник і активний пропагандист Creative Commons^[5] — системи альтернативних по відношенню до нинішнього копірайту ліцензій.

Creative Commons — некомерційна організація, яка створила безкоштовні для використання типові договори — вільні і невільні публічні ліцензії, за допомогою яких автори і правовласники можуть висловити свою волю і поширювати свої твори більш широко і вільно, а споживачі контенту легально і більше просто користуватися цими творами. Організація Creative Commons була заснована в США в 2001 році Лоуренсом Лессігом, Хелом Абельсона і Еріком Елдредом за підтримки Центру суспільного надбання.

Книга «Вільна культура» Лоренса Лессіга — світовий бестселер, переведений багатьма мовами. За своїм впливом ця книга порівнянна з роботами Е. Тоффлера, проте відображає абсолютно нову епоху в короткій історії інформаційного століття. Автор, показує, як сучасний наступ контент- і медіакорпорацій руйнує основи технологічного прогресу, прав особи і громадянських цінностей. Лоренс Лессіг пропонує дієву альтернативу нинішній системі авторських прав, яка дозволяє зберігати і розвивати загальне культурне надбання в умовах наступу диктатури «інтелектуальної власності».

На наших очах зазнає поразки те, що будувалося дві тисячі років, — відкрите суспільство, і торжествує закрите, руйнуються інтелектуальні спільноти, причому ворог взяв на озброєння риторику нашого минулого — риторику свободи

— з передмови до рос. перекладу «Вільної культури»

• Лессіг, Л. Вільна культура / Пер. О. Данилова під ред. В. Ільїна. — М.: Прагматика культури, 2007. ISBN 5-98392-009-X.

• Офіційний сайт [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• Лекция основателя Creative Commons Лоуренса Лессига об авторском праве [Архівовано 18 листопада 2010 у Wayback Machine.](рос.)
• Яндекс. Прес-портрети: Лессіг Лоуренс^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Уривки з «Вільної культури» — 1, 2, 3, 4, 5, 6
• Лоуренс Лессиг баллотируется в Конгресс США
• Свободная культура или костер тщеславия? Лоренс Лессиг как зеркало американского либерализма II [Архівовано 8 листопада 2013 у Wayback Machine.]