YaChudo

Джон Якоб Лавранос

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Джон Якоб Лавранос
Джон Лавранос у своєму саду в Лоле, Португалія
Народився29 березня 1926 Редагувати інформацію у Вікіданих
Керкіра[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 лютого 2018 (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лоуле, Фару, Португалія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна ПАР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАфінський національний університет імені Каподистрії і Вітватерсрандський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Lavranos».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Lavrania cactiformis

Джон Джейкоб Лавранос (англ. John Jacob Lavranos; 29 березня 1926, Керкіра — 1 лютого 2018, Португалія) — греко-південноафриканський страховий брокер і ботанік, який приділяв увагу дослідженню сукулентів. Він створив 300 наукових описів до нових видів рослин, низка з яких була названа на його честь.[2]

Раннє життя

Мати Джона, Лілі, була наполовину швейцаркою/німкенею і прожила більшу частину свого подружнього життя у сімейному будинку в Хломосі на острові Керкіра. Вона разом із чоловом Філіпом доглядали за Джоном та його молодшим братом Максом, бачили окупацію Керкіри під час Другої світової війни та пережили бомбардування італійцями, німцями, британцями та американцями, а потім одразу ж були втягнуті в громадянську війну в Греції 1946—1949 років.

Після закінчення війни, прослуживши у грецькому флоті, Джон вивчав економіку та право в Афінському національному університеті, де він отримав ступінь бакалавра наук з економіки у 1948 році. Він прибув до Південної Африки у вересні 1952 року разом зі своєю першою дружиною Хелен і почав працювати страховим брокером. У 1967 році він здобув ступінь бакалавра наук з природничих наук в Університеті Південної Африки, а наступного року вступив до Університету Вітватерсранда, де отримав ступінь магістра наук з ботаніки та географії.

Ботанічна робота та подальше життя

Протягом понад 50 років Лавранос здійснив численні візити до віддалених регіонів південної Аравії, Сомалі та Сокотри, Кенії та Танзанії, Мозамбіку, Мадагаскару, острова Реюньйон, Маврикію, Канарських островів, Греції, а в останні роки життя — південно-західних Сполучених Штатів, Мексики та Чилі. Його подорожі Південною Африкою включали Намакваленд, Мпумалангу та Ріхтерсвельд. Він відкрив і описав багато нових видів сукулентів, співпрацюючи з такими організаціями, як Національний музей природознавства (Франція), Інститут тропічної ботаніки Флоренції, Королівські ботанічні сади К'ю, Екзотичний сад Монако та Міссурійський Ботанічний сад. Його роботи були опубліковані переважно у «Журналі кактусів та сукулентів», і він обмежився роботами про підродину Ластівневих, роди пеларгоній і алое та інших сукулентів. Його колекція пресованих зразків налічувала близько 32 000 видів, і він описав або спільно описав приблизно 180 таксонів.

У 1995 році він оселився умісті Лоле, поблизу Фару в регіоні Алгарве на півдні Португалії, і передав більшість своїх зразків рослин ботанічному саду Гібралтару. Зберігаючи свою пристрасть до рослин, він продовжував активне листування з іншими ботаніками, часто виділяючи час для любителів сукулентів.

«Якби внесок останнього сторіччя в наші знання про сукуленти можна було порівняти з великою оранжереєю, то Джон Лавранос був би однією з опорних колон біля самого центру. Він не лише знайшов так багато прихованих і прекрасних скарбів природи серед сукулентів, а й з надзвичайною щедрістю ділився здобутими знаннями та матеріалами. Поєднання навичок, необхідних для того, що він зробив до цього часу, рідко зустрічається в одній людині, і я не раз чув слово "геній" там, де обговорювали Джона. Але зверніть увагу на акцент у попередньому реченні, адже у свої 80 років Джон все ще регулярно вирушає в експедиції Африкою, Мадагаскаром та Єменом! Без сумніву, цей Пабло Пікассо світу сукулентів продовжуватиме свою справу ще не одне десятиліття. Тож цей випуск, присвячений Джону, — це аж ніяк не передчасне вшанування, а радше давно заборговані аплодисменти поваги та вдячності за все, що він зробив... до цього моменту».

— Герхард Маркс у випуску 78-2 «Журналу кактусів та сукулентів» (березень–квітень 2006 року).

Його ім'я вшановують у роді Lavrania родини Apocynaceae, Aloe lavranosii Reynolds, Eriospermum lavranosii PLPerry, Caralluma lavranii Rauh & Wertel, Sarcocaulon lavranii Halda, Phagnalon lavranosii Qaiser & Lack[3][4] Вид aloe lavranosii походить із Ємену та відрізняється незвичайним опушенням із жовто-зеленими квітами.[5][6]

Crassula susannae була названа на честь Сюзанни Лавранос, другої дружини Джона Лавраноса.[7] Caralluma mireillae Lavranos була названа на честь третьої дружини Джона, Мірей, яка померла у 2014 році, і з якою він познайомився у Джибуті. Вона дуже підтримувала його ботанічні дослідження та часто супроводжувала його. Усі три шлюби Джона були бездітними.

Джон був відомий як прагматична, прямолінійна, точна, енергійна людина із живим почуттям гумору. Його знання ботаніки та геології були вражаючими, і це поширювалося на кліматологію, географію, астрономію, історію та музику — він був досвідченим піаністом на початку свого життя. Незважаючи на те, що він був агностиком, його біблійні знання були обширними. Він був поліглотом і вільно володів давньогрецькою та латинською мовами, а також вільно володів грецькою, англійською, німецькою, французькою, італійською, іспанською, португальською, арабською та африканською мовами. Він помер у місті Лоле,у Португалія, від інсульту.

Примітки

  1. ↑ а б https://doi.org/10.2985/015.090.0302
  2. ↑ McCoy, Tom (2018). John Jacob Lavranos (1926–2018) – the end of an era. CactusWorld. 36 (3): 178—180. ISSN 1751-1429. JSTOR 27043495.
  3. ↑ COCHARD, Yann. Au Cactus Francophone : Fiche de : Lavranos, John Jacob. www.cactuspro.com. Процитовано 26 жовтня 2018.
  4. ↑ Gunn, Mary; Codd, L. E. W. (1981). Botanical Exploration Southern Africa. CRC Press. с. 217. ISBN 978-0-86961-129-6.
  5. ↑ Alfredo Reyes on Twitter. Twitter (англ.). Процитовано 26 жовтня 2018.
  6. ↑ Note #6 Portrait of John Lavranos, Pelargonium Plantsman – Pelargonium Notes. pelargonium.si (амер.). Процитовано 26 жовтня 2018.
  7. ↑ Women and Cacti. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 19 лютого 2018.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).