YaChudo

Гонолек ефіопський

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

?Гонолек ефіопський
Ефіопський гонолек (Кенія)
Ефіопський гонолек (Кенія)

Спів пари ефіопських гонолеків (Кітале, Кенія)
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Гладіаторові (Malaconotidae)
Рід:Гонолек (Laniarus)
Вид:Гонолек ефіопський
Біноміальна назва
Laniarius funebris
(Hartlaub, 1863)
Посилання
Вікісховище:Laniarius funebris
Віківиди:Laniarius funebris
ITIS:560701
МСОП:22707601
NCBI:272832

Гонолек ефіопський[2] (Laniarius funebris) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae)[3]. Мешкає в Східній Африці.

Ефіопський гонолек (озеро Богорія, Кенія)

Опис

Довжина птаха становить 20 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Ефіопські гонолеки мають рівномірне темно-сіре забарвлення. Молоді птахи поцятковані охристими і чорними смужками[4]. Низка досліджень, присвячених співу ефіопських гонолеків демонструють широку варітивність співу: вони різняться за регіоном[5], за поведінкою, що супроводжує спів[6], за характером взаємодії між різними птахами[7]

Поширення і екологія

Ефіопські гонолеки поширені в Ефіопії, Сомалі, Південному Судані, Кенії, Танзанії, Руанді та Уганді. Вони живуть в савані і сухих чагарникових заростях.

Розмноження

Гніздо розміщується на дереві або серед чагарників на висоті близько 1,5 м над землею. В кладці 2-3 яйця[8].

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Laniarius funebris. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 03 Серпень 2021.
  4. ↑ Terry Stevenson; John Fanshaw (2004). Birds of East Africa. A&C Black. с. 470. ISBN 0713673478. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  5. ↑ Wickler, Wolfgang; Sonnenschein, Edith (1989). Ontogeny of Song in Captive Duet-Singing Slate-Coloured Boubous (Laniarius funebris). A Study in Birdsong Epigenesis. Behaviour. 111 (1/4): 220—33. doi:10.1163/156853989x00673. JSTOR 4534816.
  6. ↑ Schwabl, Hubert et Sonnenschein, Edith (1992). Antiphonal duetting and sex hormones in the tropical bush shrike Laniarius funebris. Hormones and Behavior. 26 (3): 295—307. doi:10.1016/0018-506X(92)90001-C. PMID 1398550.
  7. ↑ Sonnenschein, Edith; Reyer, Heinz-Ulrich (1983). Mate-Guarding and other Functions of Antiphonal Duets in the Slate-coloured Boubou (Laniarius funebris). Zeitschrift für Tierpsychologie. 63 (2—3): 112—140. doi:10.1111/j.1439-0310.1983.tb00083.x.
  8. ↑ Sonnenschein, Edith; Reyer, Hans-Ulrich (1984). Biology of the Slatecoloured Boubou and other bush shrikes. Ostrich. 55 (2): 84—94. doi:10.1080/00306525.1984.9634759.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).