Гонолек південний
| ?Гонолек південний | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Гладіаторові (Malaconotidae) |
| Рід: | Гонолек (Laniarus) |
| Вид: | Гонолек південний |
| Біноміальна назва | |
| Laniarius ferrugineus (Gmelin, 1788) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Laniarius ferrugineus |
 Віківиди: | Laniarius ferrugineus |
 ITIS: | 560699 |
 МСОП: | 22707571 |
 NCBI: | 125280 |
Гонолек південний[2] (Laniarius ferrugineus) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae). Мешкає в Південній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 20-22 см. Верхня частина тіла самця, голова, крила і хвіст чорні. На крилах біла смуга. Хвіст відносно довгий. Нижня частина тіла біла, живіт, гузка і боки рудуваті. Дзьоб, лапи і очі чорні. Верхня частина тіла самиці темно-сіра, груди рудуваті. Молоді птахи схожі на самиць, однак верхня частина тіла в них пістрява, поцяткована охристими плямками, крила охристі.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:[3]
- L. f. transvaalensis Roberts, 1922 — поширений на південному сході Ботсвани, на півночі ПАР та в Есватіні;
- L. f. tongensis Roberts, 1931 — поширений на півдні Мозамбіку та на сході ПАР;
- L. f. natalensis Roberts, 1922 — поширений від півдня і заходу провінції Квазулу-Наталь до південного заходу Східнокапської провінції (схід, південний схід ПАР);
- L. f. pondoensis Roberts, 1922 — поширений на північному сході Східнокапської провінції (південний схід ПАР);
- L. f. savensis da Rosa Pinto, 1963 — поширений на південному сході Зімбабве та на півдні Мозамбіку;
- L. f. ferrugineus (Gmelin, JF, 1788) — поширений на півдні Західнокапської провінції (південь ПАР).
Поширення і екологія
Південні гонолеки поширені в Південно-Африканській Республіці, Мозамбіку, Ботсвані, Зімбабве та Есватіні. Вони живуть в лісових масивах, мангрових і чагарникових заростях, в парках і садах. В посушливих регіонах живуть в галерейних лісах.
Поведінка
Південні гонолеки харчуються комахами та іншими безхребетними, а також невеликими хребетними: дрібними ящірками, зміями, гризунами. Вони можуть розорювати гнізда птахів, іноді їдять фрукти і равликів. Шукають здобич на землі та серед чагарників. Подібно до інших гладіаторів та сорокопудів, тропічний гонолек нанизує здобич на шипи колючих чагарників та акацій.
Південні гонолеки є моногамними птахами. Гніздо будує і самець, і самиця, хоча більшість роботи виконує самиця. Гніздо робиться з химзу і кори, скріплюється павутинням, розміщується серед чагарників або лоз. В кладці 2 зеленуватих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 16-17 днів, насиджує і самець. і самиця. Пташенята покидають гніздо на 16 день. Приблизно 2% гнізд південних гонолеків стають жертвою гніздового паразитизму з боку чорної зозулі.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Laniarius ferrugineus. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 03 Серпень 2021.
Джерела
- Tony Harris and Kim Franklin, Shrikes & Bush Shrikes (Christopher Helm, 2000) ISBN 0-691-07036-9
- Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1
- Tobias Merkle, Vocalisations of the Southern Boubou in the Eastern Cape, South Africa (Ostrich 81: 77-79)
Посилання
- Southern boubou - Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).