Мерл райдужний
| ?Мерл райдужний | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Шпакові (Sturnidae) |
| Рід: | Мерл (Lamprotornis) |
| Вид: | Мерл райдужний |
| Біноміальна назва | |
| Lamprotornis iris (Oustalet, 1879)[2] | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Coccycolius iris | |
| Посилання | |
| Lamprotornis iris | |
| Lamprotornis iris | |
| 915892 | |
| 22710642 | |
| 241774 | |
Мерл райдужний[3] (Lamprotornis iris) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[4]. Мешкає в Західній Африці.
Опис


Довжина птаха становить 18-19 см. Верхня частина голови, верхня частина тіла, крила і хвіст смарагдово-зелені, іноді з легким бронзовим відтінком. Щоки синьо-фіолетові, підборіддя, горло і верхня частина грудей смарагдово-зелені, решта нижньої частини тіла пурпурова. Загалом оперення має характерний райдужний металевий відблиск. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія
Райдужні мерли мешкають в Кот-д'Івуарі, Гвінеї і Сьєрра-Леоне, а також спостерігалися на заході Малі. Вони живуть у відкритих рідколіссях і саванах та на узліссях галерейних лісів. Зустрічаються парами або невеликими зграйками до 10 птахів, іноді зграями до 50 птахів.
Райдужні мерли живляться переважно дрібними плодами, зокрема фікусами і Haungana madagascariensis, насінням, а також комахами, зокрема мурахами і гусінюю. Гніздяться в дуплах дерев, іноді також будують відкриті гнізда з гілок, розміщуючи їх на деревах. Райдужним мерлам притаманний колективний догляд за пташенятами. В кладці 3-4 блакитнуватих яйця, поцяткованих червонувато-коричневими плямками. Інкубаційний період в неволі триває 13-15 днів, пташенята покидють гніздо через 21 день після вилуплення. Тривалість життя птахів у неволі становить 14 років.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lamprotornis iris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 25 грудня 2022
- ↑ M. E. Oustalet. Description d'une nouvelle espèce de Merle Bronzé. „Bulletin de la Société philomathique de Paris”. ser 7 v. 3., s. 84, 1879.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 грудня 2022.
Джерела
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).