Мерл міомбовий
| ?Мерл міомбовий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Недосліджений (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Шпакові (Sturnidae) |
| Рід: | Мерл (Lamprotornis) |
| Вид: | Мерл міомбовий |
| Біноміальна назва | |
| Lamprotornis elisabeth (Stresemann, 1924) | |
Ареал синьощокого мерла Ареал міомбового мерла | |
| Синоніми | |
| Lamprocolius chloropterus elisabeth | |
| Посилання | |
| Lamprotornis elisabeth | |
| Lamprotornis elisabeth | |
| 560679 | |
Мерл міомбовий[1] (Lamprotornis elisabeth) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[2]. Мешкає в Африці на південь від Сахари. Раніше вважався конспецифічним з синьощоким мерлом, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія
Міомбові мерли мешкають на південному сході Кенії, в Танзанії (зокрема на островах Занзібарського архіпелагу), в Малаві, Замбії і Зімбабве, на півдні Демократичної Республіки Конго, на півночі Мозамбіку і Ботсвани, на крайньому сході Анголи і на північному сході Намібії (в межах смуги Капріві). Вони живуть в лісистих саванах міомбо і мопане, в рідколіссях, чагарникових заростях та на полях. Під час сезону розмноження ці моногамні птахи зустрічаються парами, а під час негніздового періоду формують невеликі зграйки до 10-20 птахів, однак іноді збираються у великі зграї, які можуть нараховкувати до 1200 птахів. Вони часто приєднуються до змішаних зграй птахів.
Міомбові мерли живляться плодами і нектаром різноманітних рослин, а також насінням і комахами, зокрема термітами, жуками, кониками і метеликами. Гніздо куполоподібне, робиться з трави і листя, розміщується на дереві, в дууплі або в тріщині серед скель. В кладці від 2 до 5 синьо-зелених яєць. Насиджують лише самиці, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- ↑ Lamprotornis elisabeth у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 грудня 2022.
Джерела
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
Посилання
- Lesser blue-eared glossy-starling - Species text in The Atlas of Southern African Birds
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).