Мерл бронзовохвостий
| ?Мерл бронзовохвостий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Шпакові (Sturnidae) |
| Рід: | Мерл (Lamprotornis) |
| Вид: | Мерл бронзовохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Lamprotornis chalcurus Nordmann, 1835 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Lamprotornis chalcura | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lamprotornis chalcurus |
 Віківиди: | Lamprotornis chalcurus |
 ITIS: | 560674 |
 МСОП: | 22710682 |
 NCBI: | 451397 |
Мерл бронзовохвостий[2] (Lamprotornis chalcurus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис
Довжина птаха становить 19,5-23 см, вага 63 г. Голова, шия і крила синьо-зелені, третьорядні махові пера мають фіолетові кінчики. Обличчя чорне, скроні пурпурові. Спина і надхвістя сині або фіолетові. Хвіст короткий, фіолетовий, надхвістя бронзове. Нижня частина тіла переважно синьо-зелена, живіт фіолетовий. Загалом оперення має характерний райдужний відблиск. Райдужки жовтувато-оранжеві. Дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів верхня частина тіла чорнувата з легким синюватим відтінком, нижня частина тіла тьмяна, попеляста. Стернові пера мають зеленуватий відтінок.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- L. c. chalcurus Nordmann, 1835 — від Сенегалу і Гамбії до Нігерії;
- L. c. emini (Neumann, 1920) — від північного Камеруну до західної Кенії.
Поширення і екологія
Бронзовохвості мерли мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Малі, Сьєрра-Леоне, Кот-д'Івуарі, Буркіна-Фасо, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Нігері, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Демократичній Республіці Конго, Південному Судані, Судані, Уганді і Кенії. Вони живуть в рідколіссях, саванах і чагарникових заростях, а також на полях і поблизу людських поселень, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Під час сезону розмноження ці моногамні птахи зустрічаються парами, а під час негніздового періоду формують зграї. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів.
Бронзовохвості мерли живляться переважно комахами і плодами. Шукають їжу переважно на землі, іноді на деревах. Гніздування відбувається впродовж 2-3 місяців у прожміжку між лютим і серпнем, в ладежності від регіону. Гнізда розміщуються в дуплах дерев або на сухих пнях. В кладці 4 блакитнуватих яйця, поцяткованих рудувато-коричневими плямами. Насиджують лише самиці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lamprotornis chalcurus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 25 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 грудня 2022.
Джерела
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).