Мерл бурий
| ?Мерл бурий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Шпакові (Sturnidae) |
| Рід: | Мерл (Lamprotornis) |
| Вид: | Мерл бурий |
| Біноміальна назва | |
| Lamprotornis bicolor (Gmelin, 1789) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Turdus bicolor Spreo bicolor | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lamprotornis bicolor |
 Віківиди: | Lamprotornis bicolor |
 ITIS: | 563106 915897, 563106 |
 МСОП: | 22710808 |
 NCBI: | 381118 |
Мерл бурий[2] (Lamprotornis bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Мешкає в Південній Африці.
Опис
Довжина птаха становить 25-28 см, вага 93-113 г. Самиці є дещо меншими за самців. Забарвлення переважно чорнувато-буре з легким відблиском, за винятком нижньої частини живота і гузки, які є білими. Райджки білі, дзьоб чорний, знизу тьмяно-жовтий, лапи чорні. У молодих птахів відблиск в оперенні відсутній, а очі у них карі.
Поширення і екологія
Бурі мерли мешкають на крайньому півдні Ботсвани, на сході Есватіні, в Південно-Африканській Республіці і Лесото. Вони живуть на сухих трав'янистих луках і пустищах кару, на полях і пасовищах, в садах і на прибережних луках, трапляються поблизу людських поселень. Вони уникають великих міст, густих лісів і пустель. В провінції Квазулу-Наталь птахи зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря, в Драконових горах локально на висоті до 2500 м над рівнем моря.
Бурі мерли зустрічаються зграйками по 15-25 птахів протягом всього року. Іноді вони формують зграї до 1000 птахів разом з іншими птахами, зокрема зі жовтоголовими шпаками і ткачиками. Живляться комахами, зокрема мурахами, термітами, жуками, бабками і кониками, іншими безхребетними. а також дрібними плодами, зокрема фікусами, насінням лутиги, кизильника та інших рослин, нектаром агави і алое тощо. Птахи іноді шукають паразитів на тілі тварин і відходи поблизу людських поселень.
Сезону розмноження у бурих мерлів триває переважно з вересня по січень. Ці птахи зазвичай гніздяться в норах на берегах річок, довжина яких становить приблизно 1 м, іноді також в тріщинах серед скель або в штучних гніздівлях, зокрема в трубах. В кладці від 2 до 6 синьо-зелених, поцяткованих червонуватими плямками яєць. Інкубаційний період триває 14-16 днів. насиджують лише самиці. Бурим мерлам притаманний колективний догляд за пташенятами, коли гніздовій парі допомагає до 7 птахів-помічників. Пташенята покидають гніздо через 23-27 днів після вилуплення, однак інші птахи продовжують піклуватися про них ще 14 днів. Бурі мерли іноді стають жертвами гніздового паразитизму великих і малих воскоїдів та чубатих зозуль.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lamprotornis bicolor: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 28 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 грудня 2022.
Джерела
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
Посилання
- (African) Pied starling - Species text in The Atlas of Southern African Birds
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).