Зеленяр перуанський
| ?Зеленяр перуанський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Kleinothraupis |
| Вид: | Зеленяр перуанський |
| Біноміальна назва | |
| Kleinothraupis parodii Weske & Terborgh, 1974[2] | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Hemispingus parodii | |
| Посилання | |
| Kleinothraupis parodii | |
| Kleinothraupis parodii | |
| 22722219 | |
Зеленя́р перуанський[3] (Kleinothraupis parodii) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Ендемік Перу
Опис
Довжина птаха становить 15,5 см, вага 21,8 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. верхня частина тіла жовтувато-оливкова. нижня частина тіла жовта, підборіддя і горло яскраво-жовті. Над очима довгі зеленувато-жовті "брови". Тім'я і лоб темно-оливкові, через очі проходять темні смуги.
Поширення і екологія
Перуанські зеленярі мешкають в горах Кордильєра-де-Вількабамба і Кордильєра-де-Вільканота на південному сході Перу. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах в Перуанській Юнзі. Зустрічаються на висоті від 2750 до 3500 м над рівнем моря.
Поведінка
Перуанські зеленярі зустрічаються зграйками по 3-5 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з оливковими коронниками. Живляться комахами, яких шукають серед бамбука та іншої рослинності в підліску. Гніздування починається в липні.
Збереження
МСОП класифікує стен збереження цього виду як близький до загрозливого. Перуанські зеленярі є досить поширеним видом в межах свого ареалу, однак їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Kleinothraupis parodii. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 14 лютого 2022.
- ↑ J.S. Weske; J.W. Terborgh. Hemispingus parodii, a New Species of Tanager from Peru // The Wilson Bulletin. — 1974. — Вип. 86(2): 97–103 (10 жовтня). — ISSN 1559-4491.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 14 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).