YaChudo

Kepler-1649c

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Kepler-1649c
Відкриття
ВідкривачКеплер Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття15 квітня 2020 і квітень 2020[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Метод відкриттятранзитний метод[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Орбітальні характеристики
Середній радіус орбіти1,06 ± 0,15 Радіус Землі[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Орбітальний період19,53527 ± 0,0001 доба[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нахил орбіти89,339 ± 0,056 °[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Kepler-1649c у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Художнє зображення поверхні планети Kepler-1649c, зірки Kepler-1649 і планети Kepler-1649 b

Kepler-1649c — екзопланета, що обертається навколо червоного карлика Kepler-1649, на відстані близько 300 світлових років від Землі[3]. У 2020 році директор наукового бюро SETI K2 Джефф Кафлін назвав її «найбільш схожою на Землю планетою», виявлену космічним телескопом Кеплер[4]. Спочатку планета вважалася хибнопозитивною за алгоритмом робоветтера Кеплера. Проте робоча група Kepler False Positive спростувала це і опублікувала результати свого дослідження 15 квітня 2020 року[5] .

Характеристики

Маса і орбіта

Екзопланета була ідентифікована НАСА як скеляста і дуже близька за розміром до Землі (1,06 R⊕). Знаходиться в межах жилої зони.

Клімат

Інформації про клімат Kepler-1649c дуже мало. Планета отримує 75 % світла зірки, відносно Землі. Рівноважна температура її поверхні оцінюється в 234 K. Виходячи з цього, в залежності від атмосфери, температура її поверхні може бути достатньо близькою до температури Землі, що дає можливість існуванню води в рідкому вигляді. Склад атмосфери невідомий.

Населеність

Планета знаходиться в зоні придатній до життя, але через нестачу інформації про атмосферу екзопланети неясно, чи зможе Kepler-1649c на своїй поверхні підтримувати воду в рідкому стані. Станом на 2020 рік на зірці Kepler-1649 ще не спостерігалося ніяких сонячних спалахів. Тим не менш, вчені вважають, що такий тип зірки схильний до виникнення частих сонячних спалахів, які могли б знищити атмосферу екзопланети і перешкодити виникненню життя.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д Coughlin J., Mullally S. E., Vanderburg A. et al. A Habitable-zone Earth-sized Planet Rescued from False Positive Status // The Astrophysical Journal Letters — United Kingdom: IOP Publishing, 2020. — Vol. 893, Iss. 1. — P. L27. — ISSN 2041-8205; 2041-8213 — doi:10.3847/2041-8213/AB84E5 — arXiv:2004.06725
  2. ↑ Енциклопедія позасонячних планет — 1995.
  3. ↑ Newfound alien planet may be most Earth-like yet. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 30 квітня 2020.
  4. ↑ Potentially habitable exoplanet that is earth-like in size and temperature discovered 300 light-years away. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  5. ↑ New potentially habitable exoplanet is similar in size and temperature to Earth. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).