Kawanishi K8K
| Kawanishi K8K | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | навчальний літак |
| Перший політ: | 1938 |
| На озброєнні у: |  Імперський флот Японії |
| Розробник: | Kawanishi Aircraft Company  |
| Всього збудовано: | 15 |
| Конструктор: | Kawanishi Aircraft Company |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 125 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 180 км/год |
| Дальність польоту: | 512 км |
| Практична стеля: | 3 490 м |
| Довжина: | 8,80 м |
| Висота: | 3,37 м |
| Розмах крила: | 9,50 м |
| Площа крила: | 24,00 м² |
| Споряджений: | 991 кг |
| Двигуни: | 1 × Gasuden Jimpu 2 |
| Тяга (потужність): | 130 |
Каваніші K8K (англ. Kawanishi K8K) або Навчальний гідроплан початкової підготовки Тип 0 (яп. 零式水上初歩練習機, Рей-шікі Суйджю Шьохо Реншукі) — навчальний літак Імперського флоту Японії періоду 1930-х років.
Історія створення
У 1937 році командування Імперського флоту Японії сформулювало технічні вимоги 12-Сі на розробку навчального гідролітака, який мав замінити Yokosuka K4Y. Технічні вимоги обумовлювали використання двигуна Gasuden Jimpu. У конкурсі взяли участь фірми Kawanishi, Nippi та Watanabe, чиї проекти отримали позначення K8K, K8Ni та K8W відповідно. Специфікації задавали конкретні вимоги до більшості параметрів літака, тому всі компанії запропонували близькі дизайни.
В компанії Kawanishi робота над проєктом почалась в травні 1937 року, а перший з трьох прототипів піднявся у повітря 8 липня 1938 року. K8K мав перевірений для періоду дизайн двомісного одностійкового біплану змішаної конструкції — металевий каркас фюзеляжу з дерев'яними крилами і тканинною обшивкою, а також два металеві поплавки. Дві окремі відкриті кабіни мали спарене керування. K8K оснащувався 7-ми циліндровим радальним двигуном повітряного охолодження Gasuden Jimpu 2 потужністю 130—160 к.с. і дерев'яним дволопасним гвинтом. Літак передали флоту в серпні, де почались порівнянльні випробування трьох літаків-конкурентів.
У випробуваннях всі літаки показали близькі характеристики, проте K8K показав дещо кращу стабільність і керованість, тому командування флоту у 1940 році вирішило прийняти на озброєння літак фірми Kawanishi, присвоївши йому позначення «Навчальний гідроплан початкової підготовки Тип 0» (або K8K1).
Всього було випущено 15 літаків, після чого флот вирішив обмежитись використанням навчального літака Yokosuka K5Y.[1]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[1]
Технічні характеристики
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 8,80 м
- Висота: 3,37 м
- Розмах крил: 9,50 м
- Площа крил: 24,00 м²
- Маса пустого: 719 кг
- Маса спорядженого: 991 кг
- Навантаження на крило: 42 кг/м²
- Двигун: Gasuden Jimpu 2
- Потужність: 130—160 к. с.
- Питома потужність: 7,6 кг/к.с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 185 км/год (на рівні моря)
- Крейсерська швидкість: 120 км/год
- Посадкова швидкість: 74 км/год
- Час підйому на 3000 м.: 9 хв. 14 с.
- Дальність польоту: 512 км
- Час польоту: 4.6 год
- Практична стеля: 3490 м
Джерела
- René J. Francillion, Japanese Aircraft of the Pacific War, 2nd edition, Londra, Putnam & Company Ltd. [1970], 1979, ISBN 0-370-30251-6. (англ.)
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
Примітки
- ↑ а б Mikesh, 1967, p. 141.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).