Ситник приморський
| Ситник приморський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Ситникові (Juncaceae) |
| Рід: | Ситник (Juncus) |
| Вид: | J. maritimus
|
| Біноміальна назва | |
| Juncus maritimus Lam., 1789
| |
Ситник приморський[1][2] (Juncus maritimus) — вид рослин із родини ситникових (Juncaceae), що зростає у Європі й Західній Азії.
Біоморфологічний опис
Багаторічна гола трава, 50–100 см заввишки, утворює килимок. Кореневище повзуче, товсте, 6–10 мм у діаметрі, міжвузля дуже різної довжини. Стебла до 5 мм завтовшки, циліндричні, жорсткі, гладкі або дещо смугасті, біля основи з безлистими піхвами. Листки нечисленні, всього 4–5, з них 2–3 з пластинами; піхви ± відкриті, нижні коричневі, блискучі; листові пластини 20–62 см × 1.1–2.8 мм, циліндричні, гострі, схожі на стебла. Суцвіття волотисте, багатоквіткове, зазвичай нещільне, з подовженими гілочками, від кількох до 35 см завдовжки. Листочки оцвітини солом'яного або зеленувато-жовтого забарвлення; зовнішні — яйцеподібні, гострі, 2.6–3.6 мм; внутрішні — коротші, вузько еліптичні, тупі, 2.4–3(3.5) мм. Тичинок зазвичай 6. Коробочка рівна оцвітині або трохи довша, яйцеподібно-призматична, (2.2)2.5–3.5(3.8) мм, тупа або майже гостра, жовтувата, світло-коричнева або червонувато-коричнева, ± блискуча. Насіння 0.7–1.2 мм, з поздовжніми смугами, коричневе. Період цвітіння: травень — вересень. 2n = 40, 48[2][3][4][5].
Середовище проживання
Зростає у Європі й Західній Азії; інтродукований до Уругваю й на Лонг-Айленд, Нью-Йорк[6][7].
Населяє солончаки й засолені луки, краї озер, рідше інші вологі землі[3].
В Україні вид зростає на літоралях — по берегах Чорного та Азовського морів[2].
Використання
По-перше, рослина традиційно використовувалася як орнаментальна. По-друге, вона ідеально підходить для відновлення ландшафтів та місць, дещо деградованих забрудненням у прибережних районах. По-третє, її давно використовують для плетіння кошиків[8].
Примітки
- ↑ Juncus maritimus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 414. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Juncus maritimus. Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 10.10.2021. (англ.)
- ↑ Juncus maritimus. Tela Botanica. Процитовано 10.10.2021. (фр.)
- ↑ Juncus maritimus. Flora Vascular. Процитовано 10.10.2021. (ісп.)
- ↑ Juncus maritimus. Catalogue of Life. Процитовано 10.10.2021. (англ.)
- ↑ Juncus maritimus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 10.10.2021. (англ.)
- ↑ Juncus maritimus. Gardening On. Процитовано 10.10.2021. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).