Juncus diffusissimus

Juncus diffusissimus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. diffusissimus
Біноміальна назва
Juncus diffusissimus Buckley

Juncus diffusissimus — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: США (Алабама, Арканзас, Коннектикут, Флорида, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Канзас, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Міссурі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Огайо, Оклахома, Південна Кароліна, Південна Дакота, Теннессі, Техас, Вірджинія, Західна Вірджинія). Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі^[1].

Багаторічні трав'янисті рослини, що утворюють дернини; висота 2,5–6,5 дм. Стебла прямовисні, циліндричні, діаметром 1–3 мм, гладкі. Катафіли (нижні лускоподібні листки) в кількості 0–1, темно-бордові або темно-зелені, з тупою верхівкою. Листки: 1 прикореневий і 2–3 стеблові; вушка завдовжки 1–2,1 мм, плівчасті, із заокругленою верхівкою; пластинка темно-бордова або темно-зелена, від циліндричної до стиснутої, розміром 3–20 см × 1–2,4 мм. Суцвіття — верхівкові волоті, що складаються з 30–70 (до 130) елементів, довжиною 5–20 см; гілочки розлогі; нижній приквіток прямостоячий; головки містять (1) 2–10 квіток, мають півкулясту або вужчу форму та діаметр 5–10 мм. Квітки: листочки оцвітини від зелених до солом'яно-жовтих, ланцетні, із загостреною верхівкою; зовнішні листочки оцвітини — (2) 2,6–3,2 мм, внутрішні — (1,8) 2,3–3 мм; тичинок 3, пиляки становлять 1/2–2/3 довжини тичинкової нитки. Коробочки виступають із оцвітини, солом'яно-жовті, одногнізді, лінійно-ланцетні, довжиною 4–5,2 мм, із загостреною верхівкою; при дозріванні стулки розходяться. Насіння видовжено-еліпсоїдне, 0,3–0,4 мм, без придатків («хвостиків»); основна частина насінини яскраво-жовто-коричнева. Плодоношення влітку. Росте на м'яких мулистих субстратах, заболочених берегах, у стоячих водоймах, іноді у вологих лісистих місцях, часто на мілководді; нерідко масово заселяє вологі піщано-алювіальні відкладення в канавах і на галявинах; на висотах 10–1000 м над рівнем моря^[2].