Juncus debilis

Juncus debilis
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. debilis
Біноміальна назва
Juncus debilis A.Gray

Juncus debilis — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: США (Алабама, Арканзас, Делавер, Флорида, Джорджія, Іллінойс, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Міссурі, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Оклахома, Пенсільванія, Південна Кароліна, Теннессі, Техас, Вірджинія), Гондурас, Мексика; інтродукований до Каліфорнії. Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі^[1].

Багаторічні трав'янисті рослини, що утворюють дернини, висотою 1–2,5 дм. Стебла прямостоячі, циліндричні, діаметром 1–2 мм, гладкі. Лускоподібні листки (катафіли) в кількості 0–1, темно-бордові або темно-зелені, з гострою верхівкою. Листки: прикореневі — 0–1, стеблові — 1–3; вушка завдовжки 1–1,5 мм, плівчасті, із заокругленою верхівкою; пластинки темно-бордові або темно-зелені, циліндричні, розміром 1–12,5 см × 0,5–1,5 мм. Суцвіття — верхівкові волоті, що складаються з 3–50 головок; довжина суцвіття 2–8 см, гілочки від висхідних до розпростертих; нижній приквіток прямостоячий; головки 2–10-квіткові, обернено-пірамідальні, діаметром 2–5 мм. Квітки: листочки оцвітини від зелених до солом'яно-жовтих, ланцетні, 1,8–2,3(2,5) мм завдовжки, з різко загостреною верхівкою; тичинок 3, довжина ниток становить 1/2 довжини тичинок. Коробочки виступають із оцвітини, солом'яно-жовті, одногнізді, від вузькоеліпсоїдних до ланцетних, 2,8–3,7(4,2) мм завдовжки, з гострою верхівкою; при розкриванні стулки відокремлюються одна від одної. Насіння еліпсоїдне, 0,3–0,4 мм завдовжки, без придатків («хвостиків»); основна частина насінини яскраво-жовто-коричнева. Плодоношення влітку^[2].

Населяє болотисті береги, невеликі водотоки, болота, вологі ділянки, витоки джерел; зазвичай на дуже м’яких, мулистих субстратах; на висотах 0–700 метрів^[2].