Juncus coriaceus

Juncus coriaceus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. coriaceus
Біноміальна назва
Juncus coriaceus Mack.

Juncus coriaceus — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: США (Алабама, Арканзас, Делавер, Флорида, Джорджія, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Міссісіпі, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Оклахома, Південна Кароліна, Теннессі, Техас, Вірджинія). Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі^[1].

Багаторічна трав'яниста рослина, що утворює дернинки; висота 3–9 дм. Кореневища густо розгалужені. Стебла численні або нечисленні. Катафіли (лускоподібні листки) в кількості 1–3. Листки переважно прикореневі (0–1, рідко 2); вушка завдовжки 0,2–0,4 (до 0,6) мм, від плівчастих до шкірястих; пластинка майже циліндрична, але злегка жолобчаста з верхнього боку, розміром 10–50 см × 0,7–1,8 мм, краї цілісні. Суцвіття несправжньобокові, 5–35-квіткові, від розлогих до щільних, завдовжки 1–8 см; головний приквіток перевищує суцвіття. Квітки: квітконіжки 0,5–2,5 мм; приквіточки — 2; листочки оцвітини темно-зелені, ланцетні, 3,5–5 мм; внутрішнє коло дещо коротше, верхівка загострена; тичинок 6 (менше у клейстогамних квітках), нитки 0,8–1,2 мм, пиляки 0,5–1,1 мм; стовпчик 0,9–1,3 мм. Коробочки від світло- до темно-коричневих, одногнізді, від широкояйцеподібних до майже кулястих, 3,5–5 × 2,6–3,2 мм. Насіння від світло- до темно-коричневого, сплюснуте, 0,55–0,73 мм, без хвостиків. 2n = 80. Цвітіння та плодоношення: весна — початок літа^[2].

Місця зростання: вологі ліси, береги струмків, заболочені ділянки, зниження рельєфу в лісах, а також порушені ділянки (затінені або відкриті) з поганим дренажем^[2].