Juncus clarkei

Juncus clarkei
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. clarkei
Біноміальна назва
Juncus clarkei Buchenau

Juncus clarkei — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: Індія (Ассам, Східні Гімалаї, Західні Гімалаї), Непал, Тибет, Бутан, пд.-цн. Китай, пн. М'янма. Цей багаторічник росте переважно в субальпійському біомі^[1].

Багаторічні рослини заввишки 22–30 см. Кореневище коротке. Стебла майже циліндричні, діаметром 1–2 мм. Прикореневих листків 2, стеблових — 2; піхва листка завдовжки 3–7 см, вушка відсутні; пластинка листка від лінійної до лінійно-ланцетної форми, пласка, 8–25 см × 3–6(7) мм; край не перетинчастий або з вузькою перетинчастою облямівкою, дрібнозубчастий чи війчастий; верхівка загострена. Суцвіття з 2 або 3 листкоподібними приквітками, що перевищують суцвіття (довжина нижнього — 2,5–15 см); головки в кількості 1–6, діаметром 1,2–2 см, кожна містить 4–12 квіток. Частки оцвітини жовтувато-білі, ланцетні, 4,5–7 × ≈ 1,2 мм, майже однакові, перетинчасті, з гострою верхівкою. Тичинок 6; тичинкові нитки завдовжки 4–5 мм; пиляки — 2–2,5 мм. Коробочка в зрілому стані помаранчева, блискуча, від яйцеподібної до еліпсоїдної форми, завдовжки 4,5–5,4 мм, одногнізда, з гострим кінчиком (мукрона). Насіння еліпсоїдне, ≈ 1 мм; має 2 білі хвостоподібні придатки завдовжки 1,5–2 мм. Цвітіння: липень і серпень; плодоношення: серпень і вересень^[2].

Населяє відкриті узлісся, вологі луки, високогірні луки, кам'янисті ділянки біля ярів; на висотах 2100–4700 метрів^[2].