Juncus chrysocarpus

Juncus chrysocarpus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. chrysocarpus
Біноміальна назва
Juncus chrysocarpus Buchenau

Juncus chrysocarpus — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: Індія (Східні Гімалаї), Непал, Тибет. Цей багаторічник росте переважно в субальпійському біомі^[1].

Багаторічні рослини заввишки 14–25(30) см. Стебла в діаметрі ≈ 1 мм, поздовжньо-смугасті. Прикореневих листків 2 або 3, стеблових — зазвичай 2; листкова пластинка лінійна, 3–8 см завдовжки, з чіткими поперечними перегородками, верхівка загострена. Суцвіття верхівкові; головки (одна або дві) півкулясті, в діаметрі 11–15 мм, 4–6-квіткові; приквітків 3–5: нижній трохи довший за головку, інші — від ланцетних до яйцеподібно-ланцетних. Листочки оцвітини жовтувато-білі, вузьколанцетні, 4,3–5 мм завдовжки, нерівні (внутрішні трохи довші за зовнішні), з гострою верхівкою. Тичинок 6; тичинкові нитки 4–4,3 мм завдовжки; пиляки 2–2,2 мм. Коробочка золотисто-жовта, блискуча, довша за оцвітину, одногнізда (з неповними перегородками), верхівка звужена в короткий носик. Насіння дрібне, солом'яного забарвлення, ≈ 2,7 мм завдовжки, з білим хвостиком. Цвітіння: серпень і вересень; плодоношення: жовтень^[2].

Населяє схили, узбіччя стежок; на висотах ≈ 3900 метрів^[2].