Juncus cephalostigma

Juncus cephalostigma
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. cephalostigma
Біноміальна назва
Juncus cephalostigma Sam.

Juncus cephalostigma — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: Непал, Індія (Східні Гімалаї), Тибет, Китай (Юньнань), північна М'янма. Цей багаторічник росте переважно в субальпійському біомі^[1].

Багаторічні рослини, 5–15(18) см заввишки. Кореневище коротке, товсте. Стебла овальні, 0,3–0,5 мм у діаметрі. Катафілів 1–3, від червонуватих до коричневих, блискучі, на верхівці загнуті. Прикоренева листкова пластинка плоска або трубчаста, коли край загорнутий, 3–13 см, верхівка гостра. Стеблове листя приблизно 0,8 см; листкова піхва червонувато-коричнева, край на верхівці лопатевий, вушка є, непомітні або відсутні; листкова пластинка лінійна. Суцвіття кінцеві; головка поодинока, напівкуляста, 0,9–1,5 см у діаметрі, (2)4–6(9)-квіткова; приквітки 3–5, каштаново-коричневі, яйцеподібні до яйцеподібно-ланцетних, 5–7 мм. Частки оцвітини жовтуваті, ланцетні, 3,5–7 × 1–1,5 мм, майже рівні, верхівка тупа. Тичинок 6; нитки зазвичай 5–7 мм; пиляки зазвичай 2–2,6 мм. Коробочка від темно-коричневого до каштаново-коричневого кольору, трикутно-яйцеподібна, 2–3,3 мм, з 1 гніздом, верхівка тупа, дзьобата; дзьоб 1,2–1,5 мм. Насіння соломо-пильне, 1–1,5 мм, зазвичай з придатками. Цвітіння: червень і липень; плодоношення: липень і серпень^[2].

Населяє вологі місця переважно у високих горах, круті гірські схили; на висотах 2100–4200 метрів^[2].