YaChudo

Juncus canadensis

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Juncus canadensis
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ситник (Juncus)
Вид:
J. canadensis
Біноміальна назва
Juncus canadensis
J.Gay ex Laharpe

Juncus canadensis — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: Сен-П'єр і Мікелон, Канада й США (Алабама, Арканзас, Коннектикут, Делавер, Флорида, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Айова, Кентуккі, Лабрадор, Луїзіана, Мен, Манітоба, Меріленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Небраска, Нью-Брансвік, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Ньюфаундленд, Північна Кароліна, Нова Шотландія, Огайо, Онтаріо, Пенсільванія, Острів Принца Едварда, Квебек, Род-Айленд, Південна Кароліна, Південна Дакота, Теннессі, Вермонт, Вірджинія, Західна Вірджинія, Вісконсин). Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі[1].

Біоморфологічна характеристика

Багаторічна дерниста трав'яниста рослина заввишки 3–10 дм. Стебла прямовисні, в діаметрі 1–5 мм, гладкі. Лускоподібні листки відсутні або наявні в кількості 1–2; вони солом'яно-жовті, із заокругленою верхівкою. Листки: один прикореневий і 2–3 стеблові; вушка завдовжки 1–1,2 мм, плівчасті, із заокругленою верхівкою; пластинка циліндрична, розміром 7–22 см × 1,2–3 мм. Суцвіття — волоть або китиця, що складається з 3–50 головок, завдовжки 2–20 см; гілочки прямостоячі або висхідні; первинний приквіток прямостоячий; головки містять 5–50 квіток, мають форму від обернено-конічної до кулястої та діаметр 3–10 мм. Квітки: листочки оцвітини зелені, солом'яно-жовті або червонувато-коричневі, ланцетні; зовнішні листочки завдовжки 2,7–3,8 мм, із загостреною верхівкою; внутрішні — 2,9–4 мм, також із загостреною верхівкою; тичинок 3 (рідше 6), пиляки становлять половину довжини тичинкової нитки. Коробочки дорівнюють оцвітині або виступають з неї, каштаново-коричневі, неповністю тригнізді, ланцетні, завдовжки 3,3–4,5 мм, загострені біля основи носика; стулки розходяться при розкриванні. Насіння веретеноподібне, завдовжки 1,1–1,9 мм, з придатками (хвостиками); тіло насінини вкрите білуватою напівпрозорою плівкою. 2n = 80. Плодоношення: від середини літа до осені[2].

Середовище проживання

Місця зростання: солоні, солонуваті та вапнякові марші, кислі болота, узбіччя доріг, припливні мілини, болота, низинні болота з мікрорельєфом, береги озер, пляжі; висота 0–200 м над рівнем моря.[2].

Примітки

  1. ↑ Juncus canadensis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 07.10.2026.
  2. ↑ а б Juncus canadensis. Flora of North America. efloras. Процитовано 07.10.2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).