Juncus caesariensis

Juncus caesariensis
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. caesariensis
Біноміальна назва
Juncus caesariensis Coville

Juncus caesariensis — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: Канада й США (Делавер, Меріленд, Нью-Джерсі, Нова Шотландія, Пенсільванія, Вірджинія). Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі^[1].

Багаторічна дерниста трав'яниста рослина заввишки 3–9 дм. Стебла прямовисні, 2–4 мм в діаметрі, шорсткі. Катафіли відсутні або представлені 1–2 листками солом'яного кольору із загостреною верхівкою. Листки: 1–2 прикореневі та 1–2 стеблові; вушка завдовжки 1–7,5 мм, із заокругленою плівчастою верхівкою; пластинка циліндрична, 4–25 см × 1–1,8 мм, шорстка. Суцвіття — волоть із 5–30 головок, завдовжки 12–15 см, з прямовисними або висхідними гілками; первинний приквіток прямостоячий; головки 2–6-квіткові, широко-оберненояйцеподібні, 5–10 мм в діаметрі. Квітки: листочки оцвітини від зелених до червонувато-коричневих, ланцетні; зовнішні листочки завдовжки 3,3–9 мм, із загостреною верхівкою; внутрішні листочки завдовжки 3,9–4,7 мм, загострені; тичинок 6, пиляки становлять 1/2 довжини тичинкової нитки. Коробочки виступають з оцвітини, каштаново-коричневі, тригнізді, яйцеподібні, завдовжки 4,5–5,3 мм, із загостреною верхівкою; стулки розходяться при розкриванні. Насіння веретеноподібне, 2,2–2,6 мм завдовжки, з придатками (хвостиками); тіло насінини вкрите білуватою напівпрозорою оболонкою. Плодоношення: від середини літа до початку осені^[2].

Населяє вологі джерельні болота, болота та узлісся вологих лісів; висота 0–100 метрів над рівнем моря^[2].