Juncus brachycarpus
| Juncus brachycarpus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Ситникові (Juncaceae) |
| Рід: | Ситник (Juncus) |
| Вид: | J. brachycarpus
|
| Біноміальна назва | |
| Juncus brachycarpus Engelm.
| |
Juncus brachycarpus — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: пд.-сх. Канада, пд. і пд.-сх. США (Алабама, Арканзас, Коннектикут, Делавер, Флорида, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Канзас, Кентуккі, Луїзіана, Меріленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Огайо, Оклахома, Онтаріо, Пенсільванія, Південна Кароліна, Теннессі, Техас, Вірджинія, Західна Вірджинія). Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі[1].
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина; не утворює дернин, має кореневище; висота (3)4,5–8(9) дм. Кореневища бульбоподібні, діаметром 3–4 мм. Стебла прямостоячі, циліндричні, діаметром 2–3 мм, гладкі. Лускоподібні листки відсутні або наявний один, солом'яно-жовтого кольору, з гострою верхівкою. Листки: прикореневих — 1–2, стеблових — 2–4; пластинка від зеленого до солом'яно-жовтого кольору, циліндрична, розміром 3–50 см × 1–2 мм. Суцвіття — верхівкова волоть із 2–10(20) головок або одна головка, розміром 1–4(10) см; гілочки спрямовані вгору; первинний приквіток прямостоячий; головки кулясті, діаметром 8–10 мм, містять 30–100 квіток. Квітки: листочки оцвітини від зеленого до солом'яно-жовтого кольору, часто з червонуватим відтінком, ланцетно-шилоподібні, з загостреною верхівкою; зовнішні листочки оцвітини — 2,5–3,8 мм, внутрішні — 2–3,2 мм; тичинок 3, пиляки становлять 1/4–1/2 довжини тичинкової нитки. Коробочки приховані в оцвітині, каштаново-коричневі, одногнізді, обернено-конічні або яйцеподібні, 1,8–2,7 мм завдовжки, з тупою верхівкою; стулки при розкритті розходяться; насіннєносна частина займає всю довжину або лише ділянку від основи до середини. Насіння еліпсоїдне або косо-довгасте, 0,3–0,4 мм завдовжки, без хвостиків; тіло насінини від безбарвного до жовто-коричневого кольору. 2n = 44. Плодоношення: від середини літа до осені. Населяє вологі глинисті, торф'янисті або піщані ґрунти, болота, канави, ставки, вологі ліси, вологі прерії; висота 0–500 метрів над рівнем моря[2].
Примітки
- ↑ Juncus brachycarpus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 30.09.2026.
- ↑ Juncus brachycarpus. Flora of North America. efloras. Процитовано 30.09.2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).