Juncus benghalensis

Juncus benghalensis
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. benghalensis
Біноміальна назва
Juncus benghalensis Kunth

Juncus benghalensis — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: південно-центральний Китай, Індія (Східні Гімалаї, Західні Гімалаї), Непал, Пакистан, Тибет. Цей багаторічник росте переважно в субальпійському біомі^[1].

Багаторічні рослини, кущові, 6,5–25 см заввишки. Кореневище ниткоподібне, коротке. Стебла тонкі. Катафілів від 0 до 2. Прикореневих листків 2 або 3, стебловий листок відсутній або є 1; листкова піхва від зеленуватої до червонуватої, вушка добре розвинені, пурпурно-червоні, тупі, 0,7–1,2 мм; листова пластинка лінійна, 3–12 см, верхівка гостра. Суцвіття верхівкові; головка поодинока, 1–1,8 см у діаметрі, (2)4–8(11)-квіткова; приквітки 3–5, часто пурпурно-червоні, широко яйцеподібні до яйцеподібно-ланцетних, верхівка гостра; прикоренева приквітка прямостояча, листоподібна, довша за головку, 1–4 см; інші приквітки майже рівні головці. Частки оцвітини солом'яно-коричневі, ланцетні, 4–6 × 1,5–2 мм, плівчасті, верхівка тупа. Тичинок 6; ниток 5--6 мм; пильовики 2,2–3,3 мм. Коробочка каштаново-коричнева в зрілості, яйцеподібна, 2,6–3 мм, з 1 горбком, основа звужена, верхівка дзьобовидна; дзьоб 0,8–1,5 мм. Насіння веретеноподібне, близько 1 мм, з придатками; придатки 2, білі. Цвітіння. Липень-серпень, липень-вересень^[2].