Juncus anthelatus

Juncus anthelatus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. anthelatus
Біноміальна назва
Juncus anthelatus (Wiegand) R.E.Brooks & Whittem.

Juncus anthelatus — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: південно-східна Канада та США (Алабама, Арканзас, Коннектикут, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Айова, Канзас, Кентуккі, Луїзіана, Мен, Меріленд, Мічиган, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Нью-Брансвік, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Огайо, Оклахома, Онтаріо, Пенсільванія, Квебек, Південна Кароліна, Теннессі, Техас, Вермонт, Вірджинія, Західна Вірджинія, Вісконсин), північно-східна Мексика. Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі^[1].

Багаторічна дерниста трав'яниста рослина заввишки (3)7–9 дм. Катафіли (лускоподібні листки) в кількості 1–2. Листки прикореневі, у кількості 2–3(5); вушка на верхівці піхви прозорі, 2–3,5 мм завдовжки, з перетинчастим, дещо загостреним кінчиком; пластинка листка пласка, (10)20–30 см завдовжки та 0,5–2,3 мм завширшки, з цілісним краєм. Суцвіття розлогі, 10–100-квіткові; первинний приквіток зазвичай довший за суцвіття. Квітки: квітконіжки 0,1–0,3(3) мм; приквіточки — 2; листочки оцвітини зелені, ланцетні, 3,2–4,5 × 0,7–1 мм; зовнішнє та внутрішнє кола майже рівні, при плодах спрямовані вгору; тичинок 6, тичинкові нитки 0,8–1,1 мм, пиляки 0,3–0,7 мм. Коробочки жовтувато-коричневі, одногнізді, від широко-еліпсоїдних до обернено-яйцеподібних, 2–3,2 × 1,1–1,6 мм. [[Насіння]{ жовтувато-коричневе, еліпсоїдне, 0,33–0,556 мм, без придатків. 2n = 80. Цвітіння та плодоношення — навесні. Населяє відкриті або напівзатінені ділянки з вологими чи періодично зволоженими піщаними або глинистими ґрунтами^[2].