Juncus antarcticus

Juncus antarcticus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. antarcticus
Біноміальна назва
Juncus antarcticus Hook.f.

Juncus antarcticus — вид квіткових рослин з родини ситникових. Поширення: пд.-сх. Австралія (Острови Антиподів, Новий Південний Уельс, Тасманія, Вікторія), Нова Зеландія (Північний острів, Південний острів). Цей багаторічник росте переважно в помірному біомі^[1].

Яскраво-зелена багаторічна рослина, що утворює дернинки. Стебла завдовжки 20–120 мм, у діаметрі 1 мм біля основи, звужуються догори. Листки численні, зібрані в прикореневу розетку, рівні за довжиною стеблам або коротші за них, яскраво-зелені, 15–70 × 1 мм; пластинка лінійно-шилоподібна, суцільна (всередині не порожниста), без поперечних перегородок, зверху жолобчаста, біля тупої верхівки майже циліндрична або циліндрична, на решті довжини — сплюснута; піхва широка, без вушок. Суцвіття — поодинока (рідко подвійна) верхівкова куляста головка діаметром 3–10 мм, що складається з 2–10 квіток; у разі подвійного суцвіття нижня головка менша за верхню. Квітки завдовжки бл. 3 мм; листочки оцвітини майже однакові, зазвичай від темно-коричневих до майже чорних, дуже рідко — світло-коричневі. Тичинок 3 (або 6). Коробочка майже дорівнює оцвітині, від яйцеподібної до видовженої форми, чорна, блискуча (особливо біля загостреної верхівки); носик короткий, із тупим кінчиком^[2].