YaChudo

Ситник гостроцвітий

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

?Ситник гостроцвітий

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
—Судинні (Tracheophyta)
—Покритонасінні (Angiosperms)
—Однодольні (Monocots)
Порядок:Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:Ситникові (Juncaceae)
Рід:Ситник (Juncus)
Вид:Ситник гостроцвітий
Біноміальна назва
Juncus acutiflorus
Ehrh. ex Hoffm., 1791
Синоніми
ситник гостропелюстковий
Посилання
Віківиди:Juncus acutiflorus

Ситни́к гостроцві́тий[1], ситни́к гостропелюстко́вий[2] (Juncus acutiflorus) — вид рослин з родини ситникових, поширений у Європі, Марокко, Сирії, Іраку.

Опис

Рослини 20–110 см заввишки, з повзучими товстими кореневищами з довгими міжвузлями (0,5–1,5 см). Стебла прямі, округлі, гладенькі або слабко борозенчасті. Листки циліндричні, з поперечними перетинками, 5–50 см завдовжки. Прицвітний листок коротший, рідше рівний або перевищує суцвіття. Суцвіття зонтикоподібні або волотеподібні, з 30–80(250) переважно (3)5–10(20)-квіткових пучків. Листочки оцвітини яйцеподібні, загострені, відігнуті на верхівці, каштанові, при основі зеленуваті або світло-коричневі, нерівні між собою, зовнішні 1,5–2,5 мм завдовжки, внутрішні довші, (1,8)2,0–2,8 мм завдовжки. Тичинок 6. Маточка 1. Плід — коробочка, (2,3)2,5–3,5(4,0) мм завдовжки, каштанового кольору, на верхівці з витягнутим носиком. Насінини яйцеподібні або еліптичні, 0,4–0,7 мм завдовжки, коричневі, без придатків[3][2].

Поширення

Поширений у Європі, Марокко, Сирії, Іраку[4].

В Україні вид зростає на болотах і луках — у Прикарпатті[2].

Джерела

  1. ↑ Juncus acutiflorus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 415. (рос.)(укр.)
  3. ↑ Ольшанський І. Г., Федорончук М. М. Рід Juncus L. (Juncaceae) у флорі України // Український ботанічний журнал. — 2011. — Вип. 68. — № 6. — С. 686–700.
  4. ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 07.09.2019. (англ.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).